Менеджмент підприємства

Повноваження управляючих можуть бути формальними і нефор­мальними. Формальні повноваження визначаються керівництвом. Ці повноваження і обов'язки передаються від начальника до підлеглого, створюючи відносини підлеглості (ланцюг командування). Нефор­мальні повноваження пов'язані з авторитетом працівника.

Делегування повноважень - це наділення правами та обов'яз­ками будь-якої особи в сфері компетенції відповідного менеджера. Відомі п'ять принципів, що підвищують ефективність делегування повноважень: діапазон контролю, принципи фіксованої відповідаль­ності, відповідності прав та обов’язків, передачі відповідальності на якомога нижчий рівень, звітності про відхилення [31].

Діапазон контролю - це оптимальна кількість працівників, без­посередньо підлеглих одному менеджеру. Існує межа того обсягу ро­біт і кількості підлеглих, якими може ефективно управляти одна лю­дина. Розрахунки Г.Саймона [33] показали, що для організації чисе­льністю 6500 працівників, середній діапазон контролю 3 потребує де­в'яти рівнів ієрархії і 3280 чоловік управлінського персоналу, а діапа­зон контролю 9 потребує п'яти рівнів ієрархії і тільки 820 чоловік персоналу управління. Роу [33] стверджував, що економічність діапа­зону контролю може бути визначена так, як це показано на рис.3.11. Якщо керівник завжди вільний (нема підлеглих), то дуже великі ви­трати пов'язані з його простоєм. Але якщо підлеглих занадто багато, завантаженість керівника прийняттям рішень веде до того, що він стає практично недосяжним. Це різко збільшує витрати працівників на очікування в приймальні. Таким чином, доцільний діапазон контролю повинен враховувати загальні витрати на прийняття рішень.

1,0

0,5

0

3

2

1

100

50

0

Доступність керівника

Рисунок 3.11. Економічність діапазону контролю: 1 — простої керів­ника; 2 — витрати працівників на очікування; 3 — загальні витрати

В роботі [4] наведено методику обчислення діапазону контролю. Спеціаліст з менеджменту К. Кіллен вважає, що взагалі не може бути методики розрахунку ідеальної кількості працівників, підлеглих од­ному менеджеру. З його точки зору, тільки здоровий глузд та логіка допомагають визначити це число. Головними факторами, що визна­чають діапазон ефективного контролю, є:

а)  здібності начальника. Деякі керівники мають більші здібності, ніж інші, і успішно управляють великою кількістю працівників. Пла­нуючи діапазон контролю, слід орієнтуватися на людину з середніми здібностями;

б)  здібності працівників. Працівники з меншими здібностями та підготовкою потребують від свого начальника більшої уваги, ніж більш здібні та кваліфіковані підлеглі;

в)   тип роботи. Якщо темп роботи визначається машинами, то працівники потребують меншого контролю;

г)  територіальне розміщення підприємства (організації);

д)  мотивація працівників. Працівники, незадоволені своєю робо­тою, потребують більш суворого контролю;

е)   важливість роботи. Чим вищу посаду займає працівник, тим більшу шкоду він може принести організації. Тому діапазон контролю для президента компанії (генерального директора) складає 3-5, а для майстра - до 40 і більше.

Принцип фіксованої відповідальності. Делегування відпові­дальності не знімає цю відповідальність з особи, яка її передала. Де­легування - це процес розподілу відповідальності між менеджером та його підлеглими. Звільнити менеджера від відповідальності може тільки його начальник.

Принцип відповідності прав та обов’язків. Без прав, що від­повідають вашим обов'язкам, ви приречені на невдачу.

Принцип передачі відповідальності на найнижчий рівень управління. Друкарка повинна друкувати, керівник - керувати. Цей принцип дуже часто порушується. В наших бюджетних організаціях це відбувається через низький заробіток допоміжного персоналу, але не тільки з цієї причини.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 58 59 60 61 62 6364 65 66 67 68  ... 256