Менеджмент організацій

Кошторис (бюджет) — це форма планового розрахунку, яка визначає док­ладну програму дій підприємства на майбутній період.

Основна мета складання кошторисів полягає в наступному:

1) узгодженні оперативних і перспективних планів;

2)  координації дій різних підрозділів підприємства;

3)  деталізації загальних цілей виробництва і доведенні їх до керівництва різноманітними центрами відповідальності;

4)  управлінні і контролі за виробництвом;

5)  стимулюванні ефективної роботи керівників і персоналу підприємства;

6)  визначенні майбутніх параметрів господарської діяльності;

7)  періодичному порівнянні поточних результатів діяльності з планом.

Останнім часом підприємства найчастіше застосовують систему бюджет­ного планування, яка впроваджується з метою економії фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення точності планових показників.

Впровадження принципів бюджетування надає ряд переваг:

1)  щомісячне планування бюджетів структурних підрозділів дає змогу одер­жати більш точні показники розмірів і структури затрат, ніж система бухгал­терського обліку та фінансової звітності, і, відповідно, більш точне планове значення розміру прибутку;

2)  в межах затвердження місячних бюджетів структурним підрозділам буде надана більша самостійність у витрачанні економії по бюджету фонду оплати праці, що підвищує матеріальну зацікавленість працівників в успішному ви­конанні планових завдань;

3)  бюджетне планування дозволить здійснити режим економії фінансових ресурсів підприємства.

Кошторисне планування містить два етапи:

1) планування — визначення майбутніх цілей;

2)  моніторинг (супроводження) — аналіз оперативної господарської діяль­ності, тобто того, як протягом планового періоду здійснюється виконання зап­ланованих рішень [258].

Кошториси складаються в цілому на рік з щоквартальною (чи щомісячною) розбивкою.

12.4.                        Управління формуванням та використанням активів підприємства

Активи представляють собою економічні ресурси підприємства у формі на­лежних йому матеріальних цінностей, що використовуються в господарській діяльності з метою отримання доходу.

В залежності від характеру участі в господарському обороті та швидкості обертання виділяють оборотні на необоротні активи (рис. 12.5).

Активи підприємства

Головною метою політики формування активів підприємства є виявлення та задоволення потреби в їх окремих видах, а також оптимізація складу.

Управління формуванням активів підприємства слід здійснювати в такій по­слідовності:

I етап — визначення потреби в необоротних активах в цілому та в розрізі окремих їх видів. На даному етапі здійснюється також оптимізація внут­рішньої структури необоротних активів.

II етап — визначення потреби в окремих видах оборотних активів. Аналогіч­но здійснюється оптимізація їх внутрішньої структури.

III  етап — оптимізація співвідношення необоротних і оборотних активів в цілому.

Розрахунок потреби в активах підприємства здійснюється в розрізі наступ­них їх видів:

1)  основні засоби;

2)   нематеріальні активи;

3)  запаси товарно-матеріальних цінностей;

4)  грошові активи;

5)  інші активи.

Розрахунок потреби в основних засобах повинен проводитись у розрізі їх ос­новних видів. Так, формула розрахунку потреби в окремому обладнанні має такий вигляд [16]:

По =                                                        + В,                                   (12.1)

де: П_о6 — потреба в обладнанні (у вартісному виразі); О_п — плановий обсяг ви­робництва (в натуральних одиницях виміру); ПР_е — експлуатаційна продук­тивність конкретного виду обладнання (у натуральному виразі); С_од — ринкова вартість одиниці обладнання; В — вартість встановлення даного виду облад­нання.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 257 258 259 260 261 262263 264 265 266 267  ... 445