Концепцію ціни А. Маршалл поширює і на сферу розподілу. В ній кожен із факторів виробництва, (земля, праця, капітал і підприємницька діяльність), підлягають дії попиту і пропозиції, а кожний з цих факторів
використовується за схемою граничної продуктивності. Внаслідок цього ціна попиту кожного фактора визначається його граничною продуктивністю, а ціна пропозиції- граничними витратами.
Надалі такий підхід помилково переноситься ним на макро- економічний рівень. Зокрема національний доход розглядається як результат дії всіх факторів, кожний з яких створює вартість виробництва, що втілюється в ціні їх пропозиції. У даному разі, крім зазначених вище недоліків, хибним слід вважати пояснення А. Маршаллом вартості факторів виробництва лише в контексті концепції попиту і пропозиції. Серед західних економістів ця концепція була піддана обгрунтованій критиці у працях посткейнсіанців.
У Д.-Б. Кларка (1847—1938) відмінним від попередників є виокремлення чотирьох факторів виробництва (грошового капіталу, капітальних благ, які складаються із засобів виробництва і землі, підприємницької діяльності і праці), носіями яких є різні власники. Проте хибним був його висновок, що кожен із цих факторів має специфічну продуктивність, а отже, створює відповідні доходи, які і привласнює. Він справедливий частково лише щодо праці, в тому числі підприємницької діяльності. Частково, оскільки найманий працівник отримує лише частку створеного доходу, а підприємець-власник - надмірну величину доходу. Крім того, він механічно переносить на дію факторів виробництва закон спадної віддачі, а обсяг привласнюваного власником такого фактора доходу з - урахуванням вимог закону спадної продуктивності праці. Крім того, він абстрагувався при цьому від НТП, помилково стверджував, що підприємцями не можуть бути власники капіталу.
Заслуговує на увагу розмежування Дж.-Б. Кларком нормального прибутку, який отримує підприємець за свою діяльність в умовах незмінності економіки або статичної рівноваги, і підприємницького доходу, який є винагородою за впровадження нової техніки, поліпшення організації виробництва в умовах динамічної економіки. У другому разі підприємницький дохід є додатковим прибутком. На рівні макроекономіки він схематично і раціонально розмежовує універсальну економіку (досліджує універсальні закони), економічну статику (вивчає дію таких законів в умовах відсутності будь-яких змін; саме такі закони є нібито домінуючими) і економічну динаміку (розвиток економіки ускладнюється внаслідок дії зовнішніх сил, що порушує рівновагу дії зовнішніх). Намагаючись поширити засоби граничного аналізу із сфери мікро- економіки на макроекономічний рівень, Кларк вводить у науковий обіг поняття "соціальна праця"( кількість зайнятих в економіці),
"соціальний капітал" (сукупність усіх капіталів в економіці), "зони байдужості" (тих працівників соціальної праці і ті частини соціального капіталу, що виробляють граничний продукт). Для встановлення рівноваги всієї економічної системи необхідно, на думку Кларка, встановити оптимальні пропорції передусім між витратами соціальної праці і соціального капіталу, а у разі відхилення соціальних факторів виробництва від їхніх граничних продуктів приводяться в дію ринкові сили, які відновлюють порушену рівновагу. У цій схемі сумнівним є виокремлення зон байдужості; вживання самої категорії "соційльний капітал" (оскільки це передбачає першочергову спрямованість капіталу не на привласнення прибутку, а на задоволення соціальних потреб).
Намагаючись удосконалити-концепцію граничної корисності, Кларк стверджував, що корисність товару розпадається на окремі елементи (окремі граничні корисності), внаслідок чого цінність товару визначається не його корисністю загалом, а сумою корисностей всіх його властивостей. Однак і модифікований варіант зберіг основні недоліки цієї концепції, частина яких була піддана критиці багатьма західними вченими, про що частково йшлося і йтиметься далі. Аналогічний характер притаманний висновку Кларка про розподіл суспільного продукту згідно з вкладом праці, капіталу і землі. Аналізуючи трести, він виходив лише із семантичного значення сутності монополії і тому не відносив їх (трести) до монополістичних об'єднань.
» следующая страница »
1 ... 43 44 45 46 47 4849 50 51 52 53 ... 279