Хекшера-Уліна. На відміну від англійського класика, який не аналізував детально причини відмінностей у продуктивності праці, Е.Хекшер і Б.Улін запропонували розгорнуте пояснення міжнародної спеціалізації. Крім того, шведські вчені оперували не одним, а двома факторами виробництва, що надавало їхній теорії більш універсальний вигляд і відповідало характерному для всієї посткласичної теорії прагненню звільнитися від будь-якого сліду трудової теорії вартості, яка все ще використовувалася в аналізі міжнародної торгівлі.
Теорія співвідношення факторів виробництва, розвинувши закон порівняльних витрат Рікардо, доповнений Міловою концепцією взаємного попиту, пішла далі, пов'язуючи структуру міжнародної торгівлі з економічною структурою країн-партнерів. Вона охоплювала ширше коло проблем: розглядала поділ праці не тільки між промислово розвиненими державами, але також і між розвиненими країнами, з одного боку, і слаборозвиненими - з другого. Крім того, ця теорія була представлена у формі рівноважної теорії вальрасівського типу і тому легко вписувалася в загальну схему неокласичної доктрини.
В результаті теорія Хекшера-Уліна стала широко розповсюдженою. Згодом спеціалісти з міжнародного поділу праці у своїх дослідженнях відштовхувалися саме від неї, а розвиток неокласичної теорії зовнішньої торгівлі майже повністю звівся до вдосконалення наукової ідеї Хекшера- Уліна.
Проблеми економіки слаборозвинутих країн, які зазнають дискримінації у світовій торгівлі, відображені в концепції А. Льюіса.
Концепція дуалістичної економіки з надлишком робочої сили. Теоретичні положення і висновки неокласиків, інших західних шкіл частіше не враховують умови та специфіку країн, що розвиваються. їхні проблеми (і труднощі) не повторюють один до одного проблеми, кі в минулому вирішували країни Європи і Північної Америки. Потрібне було не тільки уточнення, але й формулювання нового категорійного апарату, створення нової методології. У розробленні відповідних концепцій, моделей і методів приймали та приймають участь як представники "традиційної"економічної науки, так і вчені країн "третього світу”. Найвідоміші представники специфічного напряму в економічній теорії- Нобелівські лауреати Г. Мюрдаль, Т. Шульц, Я. Тінберген, А. Льюїс1.
'Льюїс (Lewis) Артур Вільям (23.01.1915 - 15.06.1991) - відомий англійський економіст. Основні праці присвячені дослідженню проблем економічного зростання, людського капіталу. Лауреат Нобелівської премії (1979) "за гаонерш дослідження проблем економічного розвитку, особливо проблем країн, що розвиваються".
Аналіз проблем економічного зростання привів вест-індійського економіста Артура Льюїса до глибшого дослідження причин економічного розриву між розвинутими і слаборозвинутими країнами, які щойно завоювали політичну незалежність. Більшість учених у 50-х роках ХХст. вважали, що для прискореного економічного зростання країнам, які розвиваються, найкраще вкладати прибутки від експорту традиційних продуктів і товарів у промисловість. Ця думка базувалася на успішному досвіді реалізації "плану Маршалла" для відродження економіки країн Європи в повоєнний період, коли масовані капіталовкладення і швидке впровадження нових технологій забезпечили прискорене відновлення європейського господарства.
Ще в "Теорії економічного зростання" (1955 р.) А. Льюїс був одним з перших економістів, хто висловив песимізм з приводу здатності міжнародної торгівлі служити справним "двигуном зростання" слаборозвинутих країн. У 50-х і на початку 60-х років А.Льюїс, як і деякі інші провідні спеціалісти з питань економічного розвитку, наголошував на визначальній ролі капіталу. Вчений надавав особливого значення забезпеченню заощаджень, а не ролі підприємця. Але згодом під впливом ряду факторів переглянув свої погляди, внаслідок чого на перший план висунув "людський" капітал. А. Льюїс наголошував на важливості планування, координації зусиль і досягнення мотиваційної мети в забезпеченні процесу розвитку. Аналізуючи соціально-економічну ситуацію, вчений звернув увагу на два сектори в економіці країн, що розвиваються: сучасний, з відносно передовою технікою і добре налагодженим ринковим механізмом, і традиційний, з відсталою технікою і слабким зв'язком із ринком.
» следующая страница »
1 ... 227 228 229 230 231 232233 234 235 236 237 ... 279