^ Голод і економічна незалежність. А.Сен стверджує, що недоїдання, голод і голодна смерть - результат функціонування всієї економіки, а не тільки виробництва продовольства та сільськогосподарської діяльності. Тому першочергову увагу необхідно звернути на взаємозалежності, що зумовлюють виникнення голоду у сучасному світі. Так, людина може бути приречена на голодну смерть через безробіття у поєднанні з відсутністю системи соціального забезпечення (зокрема, страхування з безробіття). Це легко може трапитися, може навіть наступити серйозний голод всупереч тому, що в економіці в цілому є велика кількість продуктів харчування і навіть спостерігається максимум продовольчого забезпечення. Як один з прикладів (з довгого ряду, на який можна послатися) вчений згадує голод у Бангладеш в 1974р.
Перший крок: продовольча безпека і право на отримання продовольства. Чи буде людина приречена на голод? Це залежить, на думку А. Сена, від її "права на продовольство " (обсяг продовольства, який вона може придбати, яким вона може володіти та користуватися), а зовсім не від загальної наявності продовольчих товарів у країні чи в регіоні. Але це лише один з багатьох факторів впливу. Неможливо добитися продовольчої забезпеченості, просто гарантуючи в рамках економіки виробництво та поставку відповідних товарів. Насправді виробництва достатнього обсягу продовольства ”недостатньо”для продовольчого забезпечення. Але цього і "не треба”. Країна може закупляти продовольство за кордоном, якщо в неї є кошти (наприклад, від промислового виробництва).
Розподіл продовольства серед населення. Державна політика у цьому напрямі може включати в себе деякий розподіл праці між державною підтримкою у формуванні доходів і створенні зайнятості, з одного боку, та діяльністю приватних ринків продовольства і праці - з іншого (держава виступає тут лише одним із факторів, але не єдиним і неголовним).
Другий крок: від продовольчого забезпечення - до забезпечення повноцінності харчування. Повноцінність харчування залежить від
багатьох умов, включаючи стан епідеміології та здоров'я. Епідеміологічні умови і можливості державної охорони здоров'я мають важливе значення для ліквідації голоду в сучасному світі. А. Сен зазначає, що і за умов масового голоду більшість смертельних випадків насправді спричиняють звичайні хвороби, і рівень смертності від голоду можна рішуче знизити, запобігаючи розповсюдженню інфекційних захворювань.
Таким чином, на думку вченого, необхідно значно розширити погляд на продовольче питання та проблеми сільського господарства і вийти за рамки звичної спеціалізації ФАО. Активна діяльність і політика, котрі необхідні для того, щоб покінчити з голодом у сучасному світі, вимагають інтеграції із суміжними сферами, включаючи ті, якими займаються Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров'я, Конференція ООН з торгівлі й розвитку та інші міжнародні організації. А.Сен визнає, що тут виникає питання про розподіл "території" між різними міжнародними організаціями. Однак у нього є переконливі докази на користь того, що ФАО покликана сприймати себе як "першочергову рушійну силу"щодо вирішення даної проблеми, а не як організацію, що діє поодинці.
^ Виробництво продовольства та регіональний розподіл.
Оскільки виробництво продовольства - один із основних факторів, що зумовлює право всіх людей на продовольче забезпечення і його реалізацію, то це може стати істотним позитивним внеском у вирішення завдання ліквідувати голод. Однак даний аспект необхідно поєднувати з діяльністю ширшого порядку, і саме тут важливе значення набуває економічна взаємозалежність.
Досить цікаво коментує А.Сен наступне твердження: "світове виробництво продовольства зазнає у даний час великої загрози відставання від темпів зростання населення, тому приоритетна увага до виробництва як до основи може бути вірною позицією'. Досліджуючи індекси виробництва продовольчих товарів на душу населення у світі в цілому, а також по деяких важливих регіонах у вигляді середніх показників, узятих за три роки (з тим, щоб уникнути викривлень, зумовлених річними коливаннями; причому ці показники за 1979- 1981рр. взяті як базові (100); значення індексів дано до 19931995 рр.), він відмічає, що збільшення світового виробництва продовольчих товарів на душу населення, причому найбільший приріст припадає на найбільш густо заселені території третього світу (особливо Китай, Індію та іншу частину Азії). Разом з тим у Африці виробництво продовольства впало, і хоча це зниження не більше, ніж у Північній та
» следующая страница »
1 ... 230 231 232 233 234 235236 237 238 239 240 ... 279