Пакетним підходом відрізняється і формування та функціонування системи елітних закладів освіти. Токійський університет перебуває на вершині університетської ієрархії, але свою роль у визначенні перспектив кар’єри відіграє і те, який саме факультет закінчує студент. Наприклад, хоча Токійський університет і є головним постачальником кадрів для державної служби, юридична школа цього університету через своїх випускників особливо сильно пов’язана з міністерством фінансів. Університет Кейо — головний постачальник кадрів для підприємницького сектора, Васєда — для журналістики. Цей спосіб формування кадрових
потоків протистоїть американській системі і схожий на британську та французьку1.
Ознакою японської системи освіти, особливо у підготовці менеджерів, є високий рівень духовності. Багато з внутрішньофірмових навчальних програм передбачають тренування «сейсін» (роль духу у навчанні управління). Дух «сейсін», на думку японських фахівців, спрямований на «придушення тенденції до егоїзму». Духовне тренування, подібне «дзен» або фізичній витривалості, через участь у туристичних походах зміцнює прагнення до кар’єри. Індивідуальні амбіції, егоцентризм або неспокій — це ті особові якості, які тренування «сейсін» прагне пригнітити.
Таким чином, раціоналістична кількісна орієнтація американського стилю підготовки управлінських кадрів протистоїть філософії навчання й орієнтації на діяльність, прийнятої у корпоративному та державному секторах управління в Японії. Навчальні плани японських внутрішньо- фірмових систем підготовки та підвищення кваліфікації містять багато концепцій та методик, які викладаються і в школах бізнесу, але вони розглядаються в цій країні як безумовно другорядні порівняно з оволодінням широкою організаційною філософією і духом. Ці особливості в акцентах освіти управлінської еліти, що властиві країнам соборної організаційної пам’яті, мають велике значення для формування філософії підготовки української еліти.
У процесі здійснення освітніх реформ, модернізації підготовки вітчизняної еліти наявні фундаментальні невідповідності її справжнім завданням та функціям, що значною мірою, обмежують можливості виконання майбутньою елітою відповідальних цілей щодо адекватного реформування суспільства.
На одне з численних місць у структурі цих невідповідностей слід поставити явно недостатнє «духовне» забезпечення майбутньої еліти, виховання на національних традиціях. В умовах, з одного боку, втрати соціальних орієнтирів, відсутності загальновизнаної національної ідеї, доктрини розбудови українського суспільства, з другого — зростання інтенсивності зовнішніх обмінів, ентропійних процесів щодо визначеності цінності для вітчизняного суспільства тих чи інших запозичень культури в умовах глобалізації роблять особливо уразливим багаж соціальної орієнтації населення, елітних прошарків. Це обумовлює особливу важливість для стабілізації суспільних процесів виховання еліти на традиціях вітчизняної культури, розвитку мови. Це завдання має реалізуватися тотально,
пронизуючи наскрізь всю систему виховання, як одна із найважливіших підсистем виховання національної еліти
.
У сучасній системі української освіти, підготовки національної еліти не реалізовані вагомі чинники підвищення її якості, професійної придатності: система освіти не побудована на засадах розвитку досконалої конкуренції як між самими закладами освіти, так і між контингентами студентів. Незважаючи на те, що і в Японії, як і в Україні, з огляду на процеси незавершеної трансформації селянських суспільств існує система наслідування влади, коли сини, доньки та внуки політиків, державних службовців та бізнесменів старших поколінь майже автоматично займають місця у парламенті, на службі чи в бізнесі, в першій вона поєднується з жорсткою системою конкурентного відбору претендентів на ті чи інші посади державної влади чи бізнесу, що забезпечує протидію залученню до цих сфер професійно непідготовлених претендентів.
» следующая страница »
1 ... 293 294 295 296 297 298299 300 301 302 303 ... 350