Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Старі вади національної еліти, як і російської в цілому, щодо зради інтересів суспільства особливо яскраво проявились на етапі занепаду ра­дянського суспільства, спричинивши масштабну тінізацію суспільних, передусім економічних, відносин, розвиток економічної злочинності в середовищі вищих органів державного управління, головними суб’єкта­ми якої є представники елітного прошарку (на етапах як розпаду радянсь­кої системи, так і побудови квазіринкової).

Нова — радянська — еліта прийшла до влади на хвилі заперечення капіталістичного майбутнього Росії, що в переважно селянській країні було врешті-решт підтримано. Найбільш успішні для радянської влади роки — 20 — 50 рр. ХХ ст. — це роки, коли значною мірою при розбудові суспільства, державно-владних структур використовувалися квазітра- диційні соборні форми, були зруйновані станові перегородки, забезпече­на висока соціальна мобільність елітного прошарку, його відкритість по відношенню до залучення нових свіжих сил (яка забезпечувалася за допо­могою репресій і чисток).

Необхідність проведення глибокої структурної перебудови суспіль­ства, проведення масштабної індустріалізації виявили потребу у форму­ванні нової радянської еліти, яка згодом набула станового закритого ха­рактеру. Саме реставрація замкнених станів (особливо бюрократії) явля­ла найбільшу загрозу перетворення державно-адміністративної системи на найбільше гальмо ефективним трансформаційним процесам, рушійну силу тіньової експлуатації суспільства у вузькокорисливих інтересах.

Створення у 1923 році номенклатури — нового елітного стану, який поєднав у масштабі країни кадри управління в єдину, підпорядковану центральній владі силу, що не мала природних механізмів зв’язку із сусп­ільством, — цей зв’язок був обмежений соціальною пам’яттю лише одно­го покоління, це створення не передбачало механізмів захисту традицій­

них цінностей суспільства — сам захист мав ідеократичний характер, що заперечувало і всіляко обмежувало соціальну пам’ять суспільства. Така еліта була приречена на швидке переродження у суто паразитичний стан. За цих умов успадкування прав і привілеїв розбещує вищі стани, відбу­вається дегенерація еліти. Війни і потрясіння затримують цей процес, ча­стково активізують соціально значущі прояви діяльності еліти, але в більш сприятливий час, коли посилюються зовнішні зв’язки, процес вироджен­ня прискорюється.

Форма пізнього, наздоганяючого розвитку радянського суспільства надавала вищий ранг національних цінностей завданню модернізації про­мислової бази суспільства, передовсім розвитку військово-промислового комплексу за рахунок максимального використання можливостей зовні­шньоекономічних обмінів із Заходом. Сфера зовнішніх відносин — по­літичних, економічних, яка у зв’язку з наявністю високого суспільного статусу і прикордонної економіки давала швидке збагачення і служила перепусткою у вищі поверхи влади, коридори кар’єри, стала улюбленою сферою діяльності нових поколінь радянської еліти.

Інтенсивність зовнішніх зв’язків із Заходом, обслуговування функції щодо запозичення досягнень його соціально-економічного розвитку ра­зом з обмеженням впливу вітчизняних традиційних структур, як соціаль­не явище, підготували грунт для поступового переродження елітного про­шарку, переходу його на квазізахідні цінності. «Загалом, національна зрада радянської номенклатури була приголомшуюче одностайною»1.

Глибока системна криза, коли надзвичайно послаблені всі захисні механізми держави, створює особливо сприятливі умови для піднесення деструктивної для суспільства діяльності елітарних прошарків, — керова­ний ними сектор економіки остаточно перетворюється на паразитичний. Виступаючи як один із головних носіїв західної економічної експансії у традиційне суспільство, елітний сектор сам складається з регресивних форм капіталу, які історично та генетично не передують самому капіталу, але є наслідком цієї експансії як системоутворюючого явища. Саме з цими псевдотрадиційними формами капіталу пов’язаний надпотужний процес гібридизації влади, розвитку корупції, масштабної тінізації, втечі капіта­лу за кордон тощо.

 

« Содержание


 ...  294  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я