Переважна більшість населення перебуває у стані політичної апатії, рівень громадської активності є вкрай низьким, що дає можливість владі забезпечувати суспільну легітимацію вигідних для гібридизованого комплексу політичних та економічних рішень.
У зовнішньоекономічному вимірі це означатиме зростання подальшої (само)ізоляції економіки країни від світогосподарських процесів, поширення розвитку прикордонної економіки, тіньового обслуговування у зовнішньоекономічній сфері інтересів паразитичних секторів та міжнародного капіталу.
Позбавлені внутрішніх і зовнішніх імпульсів ефективного зростання, суспільство і держава прискорено деградуватимуть економічно, культурно і духовно. Якщо Україна піде за цим сценарієм, то наслідки будуть руйнівними та обтяжливими для багатьох прийдешніх поколінь, вона остаточно переміститься у ранг третьорозрядної країни.
Варіант ІІ. Якісний прорив на шляху соціально-економічної трансформації, перетворення країни на зону ефективного розвитку елітних економічних структур.
Реалізація такого варіанту є найбільш прийнятна з огляду як на історичні перспективи України, так і генетичне соборне коріння України, її нинішні суспільні потреби у створенні соціально адекватної еліти. Існують і передумови, що можуть сприяти реалізації цього варіанту.
Україна, незважаючи на кризу, в якій вона перебуває, зберігає людський, природний і техніко-технологічний потенціал для формування ефективної еліти, що в окремих аспектах не лише дорівнює, а й переважає відповідно потенціал країн, які вже отримали запрошення до вступу в ЄС.
Політична та економічна еліта, яка представляє інтереси адміністративно-економічних груп, поставлена перед проблемою: як гарантувати стабільність та недоторканність бізнесу і власності як від нових переділів, так і від надмірного втручання влади, гібридизованих її форм. Частина сучасного елітного сектора розуміє довгострокові переваги правових га-
рангій над силовими і готова грати за правилами та встановлювати ці правила. Бізнес-групи елітного сектора, зорієнтовані на західні ринки, мають потребу легалізації капіталів та ведення бізнесу на цивілізованих засадах. Вони зорієнтовані на національний ринок, відчуваючи потребу у підвищенні платоспроможності населення та внутрішніх суб’єктів господарювання, що, у свою чергу, передбачає обопільну деталізацію доходів елітних та ординарних структур.
Серед високих державних службовців є представники, здатні чинити опір процесу гібридизації влади, його певному обмеженню та введенню у кероване річище. Спостерігається також, хоч і слабка, але постійна, тенденція до омолодження пострадянської еліти, посилення в колі нової еліти антигібридизаційних владних тенденцій.
Отже, сама логіка економічних та суспільно-політичних процесів створює можливість обмеження паразитичних явищ, вибору еліти на користь соціальноефективного розвитку, забезпечення рівня країни на передових позиціях у світовому співтоваристві.
5. Легалізація відносин власності
Одним із шляхів деталізації вітчизняної економіки є легалізація та амністія тіньового капіталу, оскільки у тіньовому секторі економіки, а також за її межами перебувають значні капітали, які потенційно здатні істотно збільшити обсяг легальних інвестицій, стати фінансовим забезпеченням подальших якісних змін в економічній структурі суспільства. Звідси випливає важлива проблема — максимальне залучення капіталів і доходів некримінального походження до легального сегмента економічного простору.
Як було зазначено вище1, приватизація в Україні мала значний криміногенний потенціал, здійснювалася головним чином під потреби елітного сектора, виконувала функцію концентрації власності у руках олігархічних структур. У зв’язку з цим існує вкрай негативна, болісна проблема недостатньої легітимності створеного приватного капіталу, що сформувався на основі тіньових механізмів приватизації державного майна в умовах численних порушень чинного законодавства.
» следующая страница »
1 ... 295 296 297 298 299 300301 302 303 304 305 ... 350