Так, у 1995 році у цьому напрямку реформування ФКС міністерство оборони здійснило наймасштабнішу програму залучення малого бізнесу до державного господарювання за післявоєнний період. Із 100 млрд дол., які були асигновані цим відомством в 1995 році американським корпора- ціям-федеральним підрядникам на постачання зброї, товарів, послуг та НДДКР, 25,3 млрд дол. або 23% припадали на малий бізнес. Корпорації,
— головні (елітні) підрядники Пентагону, — у 1995 році надали за субконтрактами малим фірмам, що належать особам з фізичними вадами, військових замовлень на 2,6 млрд. дол., що склало 5,8% від загальних витрат Пентагону на субконтракти. Внаслідок цього, як вважають американські фахівці, діяльність ФКС набула яскраво вираженої соціальної спрямованості.
Адміністрація Б. Клінтона здійснила ще ряд важливих заходів для підвищення ефективності адміністративної системи—повернулася до ідей цільового управління, доповнивши її встановленням контролю і звітності щодо цілей державних програм, ввела для всіх міністерств обов’язкове п’ятирічне стратегічне планування.
Президент Дж. Буш-молодший продовжив програми підвищення ефективності та безпеки державного адміністрування, запропонувавши програму у серпні 2001 року, яка була названа Управлінською ініціативою президента
.
В основі всього комплексу пропозицій, які були закладені в Управлінську ініціативу Дж.Буша, закладена ідея про те, що будь-який урядовий орган і весь уряд в цілому повинен управлятися на тих самих маркетингових засадах, що й будь-яка підприємницька структура: з орієнтацією на задоволення потреб своїх клієнтів, якими є окремі громадяни США, приватні структури та уряди штатів і муніципалітетів, і оцінюватися за ступенем досягнення поставлених цілей
.
У початковому варіанті Управлінська ініціатива передбачала впровадження п’яти загальноурядових нововведень і демонстрацію їх можливостей застосування на прикладі дев’яти конкретних програм. I хоча склад конкретних заходів був підданий певним змінам, головні напрямки, за якими йшла робота всієї державно-адміністративної системи, виявились незмінними, а саме:
• стратегічне управління кадрами;
• конкурсна закупівля продукції та послуг у системі ФКС;
• підвищення ефективності адміністративно-фінансової діяльності уряду;
• широке використання інформаційних технологій;
• інтеграція бюджетного процесу й оцінки його виконання.
Серед п’яти загальноурядових нововведень головне місце посідає
стратегічне управління персоналом, на якому слід зупинитися докладніше.
Висунення на перше місце в Управлінській ініціативі стратегічного управління персоналом пояснюється різким зростанням ролі людського фактора у сучасних умовах, перетворення управлінського персоналу в державно-адміністративній системі на фактор національної економічної безпеки зокрема. З одного боку, витрати на утримання персоналу — це найвизначніша стаття поточних витрат уряду, і тому стратегічне планування й управління людськими ресурсами усвідомлюється у федеральній системі як настійлива необхідність, як найважливіша умова підвищення ефективності її діяльності, руху до більш компетентного та відповідального уряду.
З другого боку, федеральні відомства в останні роки стикаються з проблемою, що має стійку тенденцію до загострення — проблемою старіння службовців. На сьогодні середній вік федерального службовця перевищив 45 років. У 2004 році третина службовців мала право виходу на пенсію за віком і ще більш ніж 20% — на дострокову пенсію. Це означає, що більше половини з них може залишити державну службу, а жорстка конкуренція на користь приватного бізнесу робить пошук адекватної, кваліфікованої заміни не з легких. Ситуація погіршується також через різке зростання витрат, необхідних для підтримання нормального рівня життя, через зростання вартості життя в окрузі Колумбія і на прилеглих до нього територіях. Федеральні служби стикаються з неможливістю відновлення кадрових втрат федеральних відомств з такою ж швидкістю і якістю, яких вимагає поточна ситуація.
» следующая страница »
1 ... 274 275 276 277 278 279280 281 282 283 284 ... 350