Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

дозволяє визначити, які сегменти макроекономічної структури підляга­ють першочерговому реформуванню для збалансування всієї макрострук­тури. Його результати можуть виступати як певний орієнтир як для ви­значення державної політики, так і для приватних інвесторів.

Інститут економічних досліджень здійснює моніторинг інфраструк­тури за допомогою 21 індикатора з трьох широких груп: 1) комерціаліза­ція та приватизація; 2) реформа тарифної політики; 3) регуляторний та інституціональний розвиток. Оцінка 1 означає повну відсутність реформ,

2  — часткову реструктуризацію галузі, 3 — успішне реформування за на­явності певних проблем і 4 — фактично підтверджує, що дана галузь відпо­відає сучасним стандартам функціонування інфраструктури в Європейсь­кому Союзі.

□   Індикатор ЕБРР, листопад 2001 р.

□   Індикатор ЕБРР, листопад 2002 р.

□   Індикатор ІЕІ, листопад 2001 р.

□   Індикатор ІЕІ, листопад 2002 р.

Рис.5.3. Порівняння індикаторів інфраструктури України¹

 4. Трансформація наздоганяючоїмоделі розвитку

у механізмах подолання дефіцитного характеру економіки

Вибір моделі включення економіки залежної країни у світогоспо- дарські процеси має принципове значення для підвищення ефективності трансформаційних процесів. У той же час кожна з моделей має специфіч­ний потенціал тінізації, що вимагає формування відповідної їй системи нейтралізації засобами економічної безпеки. Одним з індикаторів поси­лення тінізаційних процесів у ході тої чи іншої моделі наздоганяючого розвитку є посилення вторинних ознак дефіцитності — первинні ознаки дефіцитності притаманні наздоганяючому розвитку іманентно.

Зовнішньоекономічна сфера у механізмах тіньової експлуатації еко­номіки з боку елітних структур займає особливе місце: вона є необхідним засобом отримання геоекономічної ренти, вивезення капіталу та його при­

¹ Додонов Б. Монополии существуют и выигрывают // Деловые новости. — 2003. — № 7 (6 — 12 марта). — С.4 ховування від фіскальних органів, одночасного гальмування розвитку економічної сфери суспільства та її архаїзації. Однак це виключне зна­чення зовнішньоекономічної сфери у системі функціонування тіньової економіки є відбиттям більш фундаментальних структурно-функціональ­них закономірностей, які визначають значення цієї сфери для макроеко- номічних процесів у країнах селянської цивілізації та необхідності вста­новлення для них особливих режимів управління — для використання їх як знаряддя ефективної трансформації, деархаїзації, детінізації національ­ної економіки.

Про вплив зовнішньоекономічної сфери на внутрішньоекономічні процеси країн незавершеної модернізації вказує надзвичайно значний сучасний вплив штучно створеної в Україні псевдоекспортно орієнтова­ної економіки на зростання ВВП країни: переважною мірою його зрос­тання забезпечене високою кон’юнктурою на продукцію сучасного екс­портного комплексу країни.

У процесі розбудови в Україні елітних структур і активного викори­стання ними фінансових схем з обов’язковим включенням у них зовніш­ньоекономічної сфери у нашій країні сформувалася модель економічного розвитку, що характеризується дуже високим рівнем відкритості еконо­міки щодо зовнішньої торгівлі: обсяг експорту щодо ВВП країни останні­ми роками коливається у діапазоні 54 — 62%. У зв’язку з надшироким використанням зовнішньоекономічної сфери як тіньового засобу елітни­ми структурами економіка України на сьогодні більш ніж удвічі псевдо- відкритіша зовнішньому світу, ніж середньостатистична, значно більш відкрита, ніж економіки розвинених європейських країн-членів ЄС чи порівнянна з нею (за масштабами та загальною структурою) економіка Польщі. Водночас високий рівень псевдоінтеграції вітчизняної економі­ки у глобальну переважно пов’язаний з опануванням більш архаїчних сег­ментів структури зовнішньоекономічної сфери, наприклад, наявністю асиметрично низького рівня включення економіки України у світові по­токи капіталу (див. табл. 5.8).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 240 241 242 243 244 245246 247 248 249 250  ... 350