Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

З тих самих джерел стало відомо, що останні 30 років картель проводив активну експансіоністську політикудля захоплення цементної галузі різних країн, скуповуючи по всьому світу ординарних виробників цементу, бе­тонної суміші, щебінковидобутку. Картель майже поглинув цементну про­мисловість США, монопольно диктуючи регіональну та цінову політику. І вже в останні роки, враховуючи особливу вразливість економік країн Східної Європи, картель, чітко розмежувавши зони впливу, здійснює ши­року експансію щодо цементної промисловості цих країн, у тому числі в Україні. За впливом на світову економіку картель порівняний з ОПЕК.

Вітчизняна цементна промисловість представлена 15 цементними підприємствами, потенційні виробничі потужності яких становлять близько 21 млн тонн продукції на рік, більшість з яких перебуває під контролем чи у володінні іноземних компаній. Так, три з найбільших цементних заводів, що розташовані у Південно-Західному регіоні Украї­ни — ВАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.), ВАТ «Подільський цемент»

(м.Кам’янець-Подільский) і Здолбунівський цементно-шиферний ком­бінат ВАТ «Волинь» (Рівненська обл.), сукупна потужність яких стано­вить майже половину можливостей решти вітчизняних підприємств (що перевищує внутрішній попит майже у1,5 раза), є власністю вищезгада­них представників цементного картелю — відповідно, французької транс­національної компанії Lafarge, ірландської CRH і німецької Dyckerhoff.

Прихід картелю на вітчизняний ринок, його участь у приватизації державної власності пов’язаний з цілою низкою грубих порушень націо­нального законодавства. Особливо показовим у цьому відношенні є по­ява в Україні французької ТНК Lafarge, діяльність якої вивчалася тимча­совою слідчою комісією Верховної Ради з перевірки фактів порушення прав українських акціонерів відкритого акціонерного товариства «Ми- колаївцемент» під час приватизації 28-відсоткового державного пакета акцій цього підприємства

.

Подібні процеси відбуваються в багатьох інших стратегічно важли­вих галузях народного господарства України, де провідні позиції захоп­люють іноземні елітні компанії-монополісти, руйнуючи тим самим кон­курентний простір національного ринку, завдаючи збитків макроеко- номічній структурі країни. Так, у січні 2004 року Антимонопольний комітет України дозволив люксембурзькій компанії Vacuna International S.A. купівлю малайзійської фірми Sandos International Power Company ltd. Таким чином, Vacuna отримала опосередковане здобуття пакетів акцій чотирьох енергопостачальних компаній ВАТ «Кіровоград-», ВАТ «Хер­сон-», ВАТ «Житомиробленерго», ВАТ «Севастопольенерго» у розмірі, що перевищує 50% акцій. Vacuna International S.A. позиціонується як суто холдингова компанія для проведення фінансових оборудок і отримання зиску. I Vacuna, і Sandos входять до тої самої групи російських інвесторів, що купували у2001 році чотири вітчизняні енергокомпанії через словаць­ку державну компанію VSE.

Для здійснення постійного моніторингового спостереження за ста­ном макроекономічної структури певної галузі у відповідності зі стандар­тами Європейського Союзу необхідно мати інструмент, що дозволяє не тільки аналізувати загальний фінансовий стан, але й відслідковувати у динаміці тенденції основних складових економічного механізму функ­ціонування галузевої інфраструктури. Саме такий інструмент був роз­роблений Інститутом економічних досліджень і політичних консультацій. Йдеться про систему індикаторів, в основу якої була покладена методоло­гія Європейського банку реконструкції та розвитку. Такий моніторинг

Рис.5.2. Індикатори інфраструктури України, розроблені Інститутом економічних досліджень1

□      Листопад 2000 р.

□      Травень 2001 р.

□      Листопад 2001 р.

□      Травень 2002 р. ■ Листопад 2002 р.

 

« Содержание


 ...  244  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я