За останні роки фахівці відзначають стійку тенденцію до перетікання робочої сили, яка вивільняється з офіційного сектора зайнятості у сферу тіньової економіки. Особливо це характерно для зайнятості жінок, яких дискримінація та жорстка конкуренція за робочі місця виштовхнула із сфери офіційної зайнятості в тіньовий простір: на ринки, в підземні переходи, в тіньову міграцію тощо. Треба зазначити, що зайнятість у тіньовій економіці, особливо у неформальному секторі, стала своєрідною «жіночою» нішею на вітчизняному ринку праці.
За інформацією Міжнародної організації міграції, яка є дуже заниженою, за останні роки близько 400 тис. наших співвітчизників виїхали в пошуках роботи за кордон, з них понад 100 тис. українських жінок потрапили у тенета ділків секс-індустрії країн-реципієнтів. Основними краї- нами-реципієнтами «живого товару» з України є країни Західної Європи, а також Туреччина, Греція, Ізраїль, США, Об’єднані Арабські Емірати та ін. За даними консульських установ України за кордоном, лише у 1998 році до Туреччини було вивезено понад 6 тис. українок, до Греції —3 тис., до Сербії — близько 1 тис.
Т.Шанін зазначає, що при занепаді державної економіки і нездатності капіталістичного способу господарювання швидко зайняти її місце, включення у неформальну економіку для більшості населення, особливо на селі, є єдиною стратегією самозахисту.
Це породжує цілу низку процесів спадної соціально-економічної ефективності та архаїзації, зміщення всієї соціально-економічної структури у бік антидемократичних, силових, криміналізованих явищ, посилення бюрократизації адміністративної системи.
7. Бюрократизація господарськоїсистеми
Широка гібридизація влади як базис сучасної системи державного управління найактивнішим чином продукує становлення потужної бюрократичної системи господарювання. Сама гібридизація влади, як спосіб існування не тільки тісного зв’язку бізнесу і чиновництва, за вітчизняних умов трансформується у двоєдиний спосіб їх існування—поєднання бізнесу і чиновництва в одній особі, помноженого часто на родинні зв’язки, і обумовлює особливу інтенсивність розвитку в Україні бюрократії, об’єктивно пов’язаної з корупцією. Тому єдиним сенсом і найбільш значимим критерієм роботи бюрократа за вітчизняних умов є навіть не його внутрішні відносини у структурі офіційної влади і оцінка останньою його здобутків, що є загальною закономірністю розвитку бюрократії у сучасних ієрархічно побудованих структурах державного управління
, а внутрішні квазіобщинні відносини всередині гібридизованого непрозорого, тіньового, не підконтрольного ніяким формальним процедурам з боку держави, кола осіб влади та бізнесу, тісно пов’язаного політичними, адміністративними, економічними стосунками та родинними зв’язками.
Головним проявом бюрократичної системи господарювання є наявність елітної економіки
, а за сучасних вітчизняних умов — паразитичної її форми. Тому головні зусилля щодо протидії, обмеження бюрократичної системи господарювання за вітчизняних умов слід зосередити не так на обмеженні участі держави в економіці,
як на подоланні існуючої форми елітного сектора, перетворення його на ефективну елітну структуру.
Завдяки елітарним структурам, які проникають у всі сектори економіки, гібридизований бюрократичний апарат здійснює найефективніший контроль над суб’єктами господарювання. Елітний сектор є головним джерелом наддоходів для господарчої та бюрократичної еліти, а також доходів для бюрократичного апарату в цілому. Не є дивним у зв’язку з цим існування мізерних офіційних доходів для вітчизняного чиновництва, вони є найвагомішим офіційним натяком для нього, що джерелом справжньої адміністративної ренти є не обслуговування ним формальних зв’язків у інституціях влади — вони є лише засобом для обслуговування його справжньої функції — інтересів паразитичних елітних структур — головного потенційного джерела його доходів або обслуговування інтересів власного бізнесу, що дуже характерно для українських реалій. У зв’язку з цим абсолютно логічними виглядають численні недоліки у діяльності державних органів управління у бюджетній сфері щодо регулювання посадових окладів. Система оплати праці у бюджетній сфері залишається недосконалою, характеризується відсутністю оптимальної структури та механізмів регулювання міжпосадових та міжгалузевих співвідношень заробітної плати на єдиній основі та низьким її рівнем. Незважаючи на існування законодавчих актів, які визначають основні напрямки та механізми вдосконалення системи оплати праці та підвищення її рівня, діяльність Кабінету Міністрів, зокрема його міністерств праці та соціальної політики і фінансів, з цих питань так і не набула системного характеру. Підвищення оплати праці в бюджетній сфері відбувається хаотично і не має належного правового та фінансового забезпечення, що негативно впливає на бюджетний процес.
» следующая страница »
1 ... 154 155 156 157 158 159160 161 162 163 164 ... 350