Структура ОРЕВ скалькульована з ОРЕ, який за організаційною формою являє собою так звану «модель єдиного покупця» — вся електроенергія на ринку купляється і продається єдиним державним монополістом. Ця модель експертами визнана як найменш ефективна з усіх чотирьох типових моделей енергоринків, що використовуються у світі. Її головні вади — відсутність конкуренції і занадто значне адміністративне втручання в механізм ринку. Таким чином, замість просування у напрямку посилення конкурентоспроможності національної економіки, розвитку конкуренції, особливо у сегменті елітних її учасників, спостерігається повернення до адміністративно-командних методів.
Якщо на оптовому ринку електроенергії ще присутня конкуренція між тепловими електрогенеруючими компаніями (особливо у весняно-літні місяці), то ОРЕВ позбавлений ознак конкуренції в усі періоди функціонування ринку. Кожен з постачальників реалізує вугілля на ОРЕ у відповідності з узгодженою з чиновником ціною, яка формується за витратним принципом. Оператор ОРЕВ при цьому має право запитати у постачальника калькуляцію собівартості, давати пропозиції по зміні ціни і взагалі відмовити у продажу. Конкуренція при цьому між вулгедобувними компаніями відсутня. Відсутня конкуренція і серед покупців вугілля в особі генеруючих компаній, оскільки «Українське вугілля» буде реалізувати тверде паливо за однаковою середньою ціною для всіх теплових генеруючих компаній.
Таким чином, ОРЕВ позбавлений головного елемента ринкового механізму—визначення рівноважної ціни як балансу між попитом і пропозицією. Модель ринку енергетичного вугілля, яка запроваджується Мінпаливенерго, являє собою скоріш черговий етап посилення адміністративних методів у ньому на засадах відділення вугледобувача від процесу реалізації власного вугілля кінцевому споживачеві. При цьому відновлюється директивно-розподільчий механізм Держзбуту в особі «Українського вугілля» в умовах олігархічних перекручень ринкового простору. Програма Мінпаливенерго у зв’язку з цим спрямована не на створення оптового ринку енергетичного вугілля, а на згортання діючого роздрібного ринку задля створення необхідних передумов для формування монополізованого ринку енергетичного вугілля, учасниками якого, головним чином, стануть елітні суб’єкти ринку, що виштовхнуть ординарні збиткові підприємства та збанкрутілі генкомпанії;
2) збільшення обсягу адміністративних важелів у політиці НБУ щодо регулювання грошової маси в обігу, зменшення ліквідності банківської системи, адміністративний контроль за міжбанківським ринком.
Так, у 2003 році банківська система України пройшла через кілька етапів кризи, які сприяли посиленню адміністративних заходів у практиці роботи НБУ, активізації тенденції до укрупнення банківських установ, перерозподілу грошового ринку на користь монополістів, використання бюджетних коштів для рефінансування комерційних банків.
Нестримне зростання активних вкладень при одночасному нарощуванні довгострокових банківських кредитів і купівлі державних та корпоративних облігацій призвели до того, що в банківській системі сформувався тимчасовий так званий «розрив ліквідності». Інакше кажучи, довгострокові вкладення фінансувалися за рахунок короткострокових та середньострокових джерел. Декларована НБУ політика «збалансованого зростання активів та покращення їх структури» не супроводжувалася відповідним удосконаленням структури пасивів. Заходи ж, які застосовував НБУ для протидії розвитку банківської кризи, виявили велику схильність до адміністративного тиску на підконтрольний банківський сектор.
З 2004 року НБУ ввів обов’язкову реєстрацію договорів, які укладаються на кредитному міжбанку, в НБУ. Нове положення «Про регулювання грошово-кредитного ринку» передбачає суттєві обмеження на отримання допомоги НБУ, незважаючи на наявність великого обсягу інструментів, що передбачені в ньому. Крім того, положенням вводяться диференційовані відсоткові ставки рефінансування під заставу державних цінних паперів і без такого. На думку експертів, це де-факто означає підвищення облікової ставки, ще більшу схильність регулятора до вибірковості у видачі рефінансування на користь великих установ. Більше того, дилінгова система буде пов’язана з укладенням платіжних календарів, що потрібно НБУ, на думку дилерів, для введення тотального контролю над міжбанківським ринком. Регулятор отримає стабільність ставок шляхом неринкового регулювання, а адміністративного тиску, посилення банківського нагляду;
» следующая страница »
1 ... 156 157 158 159 160 161162 163 164 165 166 ... 350