Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

Два типи домашньої економіки мають суттєву різницю і у розподілі домашніх обов’язків. Рольова диференціація всередині домашніх госпо­дарств різниться залежно від їх просторової ознаки. Позавузловий простір застосовує логіку «подвійного робочого дня», коли обмеженість грошо­вих доходів у сімейному бюджеті не дозволяє вивільнення працездатних членів сім’ї від дуальної системи праці. У поєднанні з тендерними стерео­типами суспільства це призводить до підвищеного навантаження насам­перед на жінок, підвищення їх ролі до головної у домашній економіці.

Порівняння домашніх економік двох типів подані у таблиці 3.9¹.

Аналіз складових двох блоків неформальної економіки показує, що власне неформальною є економіка позавузлових центрів, архаїзація якої посилює її поширення, сприяє зміщенню її у бік кримінального сектора тіньових процесів, масової тіньової мотивації діяльності.

Особливості неформального (тіньового) підприємництва у просторовому вимірі

Таблиця 3.9

Порівняння домашніх економік у просторовому вимірі

Критерій порівняння	Позавузловий простір	Вузловий центр
Функціональне призначення, мета домашньої праці	Задоволення базових уніфікованих потреб	Задоволення індивідуалізованих побутових потреб
Додаткові причини ведення домашнього господарства	Обмеженість грошових доходів	Необхідність підвищення якості життя за рахунок ресурсної бази позамасового виробництва
Базовий ресурс	Праця членів сім’ї	Комплекс засобів виробництва та сировина високого ступеня готовності
Ставлення до грошей	Використання як резервного ресурсу виробництва	Головний ресурс економіки
Розподіл домашніх обов’язків	Подвійний робочий день, високий рівень тендерної функції	Економічна можливість вивільнення жінки від подвійного навантаження
Тенденції трансформації домогосподарств	Подальша натуралізація господарювання, поширення неформальної економіки	Прозахідна модернізація, поширення неформальних процесів

Розвиток сучасної форми елітного сектора в аграрній сфері, що виявилось, зокрема, у високому ступені монополізації закупівлі і пе­реробки сільськогосподарської продукції, експансії ринкових цін, їх ножиці у цінах на сільськогосподарську продукцію і промислову, стри­бок цін на пальне, міндобрива та сільгосптехніку призвели до суттєво­го зниження рівня виробництва, стрімкого зростання прихованого та зареєстрованого безробіття. Особливо це стосується гендерного фак­тора, суттєвого погіршення економічного становища жінки, її фрон­тального виштовхування у тіньову сферу. Це не могло найсуттєвішим негативним чином не позначитись на проблемах сім’ї та підростаючого покоління. Як зазначається у зведеній доповіді про людський розви­ток Програми розвитку ООН (ПРООН) за 1999 рік, «один з найбіль­ших кроків назад у перехідний період — значне посилення тендерної нерівності у політичній, економічній та соціальній сферах. Парадок­сально, але виникнення більш демократичного суспільства призвело не до зростання участі жінок у суспільному житті, а до їх виштовхуван­ня»

.

Якщо у стислому вигляді підсумувати аналіз гендерних особливос­тей вітчизняних галузевих змін зайнятості за час квазіринкових реформ, то слід зробити такий узагальнюючий висновок: при скороченні кількості зайнятих у ряді галузей темпи зниження жіночої зайнятості здійснюва­лися випереджаючими темпами.

У зв’язку з тим, що праця жінок у домашній економіці позавузлового простору практично не оплачується, вона не потрапляє до національної статистики і не враховується при розрахунках ВНП. Це породжує суттєву соціально-економічну проблему, пов’язану з недоврахуванням трудово­го внеску жінок у суспільний розвиток країни, обмеженням їх участі у політичному житті.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 153 154 155 156 157 158159 160 161 162 163  ... 350