Біржова справа

Приклад 17.1.

При купівлі облігаційного контракту номінальною вартістю $100 000 першо­чергова маржа (завдаток у брокера) становить лише $2 000. Нехай курс контракту на момент купівлі - 100 одиниць за кожні $100. Якщо курс зросте до $101, то брутто-дохід становитиме $1 000 або 50% інвестованого капіталу при підвищенні курсу лише на 1%.

Діяльність трейдерів дуже важлива, вони є протилежністю хеджерів. Трейдери сприяють підвищенню ліквідності ринку фінансових ф’ ю- черсів, забезпечуючи так нормальне функціонування ринку.

Арбітражери намагаються використати різницю курсів на різних рин­ках або між ф’ючерсним контрактом та відповідним спотовим інстру­ментом. Цього досягається одночасним продажем відносно переоціненого інструменту і купівлі відносно недооціненого інструменту. Арбітражери також вкрай необхідні для ринку строкових контрактів, оскільки їх діяль­ність впливає на вирівнювання курсів між різними біржами, а також між ф’ючерсним та іншими ринками.

Умови торгівлі фінансовими ф’ючерсами на різних біржах різні. Однак загальні принципи та основні правила гри залишаються незмінними. Одним із таких правил є внесення гарантійних маржевих вкладів (заста­ви). Заставні відносини є невід’ємною частиною торгівлі фінансовими ф’ючерсами. При цьому на відміну від матеріальної застави, характерної для кредитних операцій, застава тут має або грошову форму, або форму цінних паперів. При чому останнє у світовій практиці зустрічається часті­ше. Види цінних паперів, що приймаються як застава, визначаються кожною конкретною біржею. Як правило, це державні цінні папери. Разом з тим застава у вигляді цінних паперів не є стабільною, оскільки цінні папери змінюють свою ціну, тому технологія заставних відносин передбачає довнесення втрат або часткове повернення залишків.

Правила обов’язково виконуються і не є формальними. Від суми коштів, яку інвестор здатний виділити як заставу, залежать як обсяг опе­рацій, так і потенційні доходи. Поряд з цим будь-яка угода має проти­лежний бік, також з певними зобов’язаннями і вимогою захисту власних прав. У сучасній практиці торгівлі між сторонами є посередник, який, отримавши для тимчасового користування заставні вклади, забезпечує виконання всіх умов угоди. Як посередники виступають брокерсько- дилерські фірми, які виконують і другу, не менш важливу функцію - кредитне обслуговування клієнтів, що також ґрунтується на маржі. При цьому маржа, якою розпоряджається фірма посередника, залиша­ється власністю клієнта, і йому належать доходи (збитки) від операцій з використанням кредиту.

У свою чергу фірма, об’єднуючи маржеві вклади клієнтів, вносить заставу до одного із банків як забезпечення кредитів, які потім розпо­діляються між клієнтами. Дилерська фірма виграє на різниці відсотків за кредит, оскільки клієнти платять їй за свій кредит за трохи вищими ставками.

Таким чином, виникає фінансова вертикаль від рядових інвесторів, з одного боку, до банківських структур, з іншого, а виділені за вказаним принципом кредити стають частиною загальної кредитної політики, уряду. Саме тому мінімальний розмір маржі у зарубіжній практиці ви­значається державним центральним банком і суворо контролюється. На позабіржовому ринку розміри маржі можуть змінюватися залежно від того, через яку посередницьку фірму вони вносяться. У біржовій сис­темі маржеві вклади вносять за офіційно затвердженими нормативами через Клірингову корпорацію, яка є гарантом виконання зобов’язань сторін. При цьому на ринку фінансових ф’ючерсів, на відміну від фон­дового, де маржа сягає 50% вартості контракту, розмір застави значно менший, а відповідно “важіль” - вищий, тому вищі й потенційні при­бутки (збитки). Так, за валютними контрактами маржа становить 3-5% вартості контракту, за відсотковими ф’ючерсами - 1-5%.

Першочергова маржа (mtial margm) - це застава, яку вносять покупець та продавець контракту при укладенні угоди для відкриття позиції на ринку. Розмір маржі обчислюється з урахуванням частоти та діапазону коливань курсу того чи іншого фінансового інструменту.

 

« Содержание


 ...  252  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я