Особливістю теоретико-економічного дослідження є те, що при вивченні економічних процесів не можна користуватися конкретними прийомами та засобами, які широко застосовуються, наприклад, у природничих науках.
Абстрактне мислення з властивими йому прийомами діалектичної, але не формальної, логіки охоплює й інші методи пізнання виробничих відносин, зокрема аналіз і синтез. У процесі аналізу предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного. Так, визнаючи економічні закони тієї чи іншої системи, в складному господарському організмі виділяють складові його, з’ясовують роль і значення кожного окремого елемента, їх зв’язки в єдиному, але складному господарському механізмі.
У процесі синтезу досліджується економічне явище у взаємозв’язку і взаємодії його складових частин. Мислення тут іде від абстрактного до конкретного, від розуміння суті відносин до прояву їх у конкретній ситуації. Аналіз сприяє розкриттю істотного в явищі, а синтез завершує розкриття суті, дає можливість показати, в яких формах це притаманне економічній дійсності.
Наукове пізнання суспільних процесів і систем передбачає також використання методу поєднання логічного й історичного підходів до вивчення економічних явищ. В обох випадках слід виявити якісні зрушення, що мають місце на певному етапі розвитку економічної системи, а також обгрунтувати, яким чином виникнення нових відносин детермінує появу якісно нових форм вияву економічних законів. Відповідь на одне й те саме запитання в епоху первісного нагромадження капіталу і в сучасному розвинутому суспільстві буде різною. Як фундаментальна наука, економічна теорія визначає довгострокові перспективи для суспільної практики. Важливу роль в цьому виконує соціально-економічний експеримент, який належить до спеціальних методів дослідження економічних явищ. Соціально-економічний експеримент треба розглядати не тільки як засіб пізнання реальної дійсності, а й як такий, що має конкретний суб’єкт в процесі розвитку продуктивних сил, набуття прийомів і знань з технології аналізу економічних явищ та їх взаємозв’язків за допомогою сучасної комп’ютерної техніки. Роль соціально-економічного експерименту в економічній теорії зростає.
Провідним в економічній теорії залишається теоретичний аналіз виробничих відносин, розкриття змісту законів і категорій економіки. Водночас зростає значення кількісних методів, зокрема статистичних. Практична діяльність людей в економічній сфері зумовлює управлінський аспект, якого неминуче набуває економічна теорія. Саме цей аспект економічної теорії стимулює вивчення статичних показників, що характеризують економіку на різних її рівнях. Статистичні матеріали групуються за тематичними проблемами. Аналіз їх віддзеркалює реальні суперечності між певними соціальними групами населення, різними політичними течіями тощо.
Загальні перспективи економічної реформи, комплексність підходів до становлення ринкових відносин, охоплення проблем народного господарства в цілому та його окремих галузей, послідовність та швидкість роздержавлення власності, економічний механізм становлення ринкових інфраструктур — всі ці питання можуть бути досліджені за допомогою статистичних методів. Застосування їх доцільне і при розробці окремих напрямів переходу до ринкових відносин, наприклад, ціноутворення, зовнішньоекономічних зв’язків тощо.
Суть і структуру методології економічного дослідження на прикладі малого бізнесу розробив доктор економічних наук, професор С.К. Реверчук, виходячи з різниці між методологічною і теоретичною основою дослідження економічних явищ:
«Методологічна основа — це сукупність методів, способів, підходів і прийомів наукового аналізу, які використовує вчений.
» следующая страница »
1 ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49 ... 381