На етапі збору фактичного матеріалу і його первинної систематизації ми також використовували методи опитування (анкетування, інтерв’ювання) і експертних оцінок, а також експерименти (спостереження за документальними джерелами інформації, тестування).
При цьому ми дотримувалися принципу репрезентативності — достатності фактичного матеріалу.
Вищим рівнем методології науки, що визначає загальну стратегію принципів та методів пізнання є філософська, або фундаментальна, методологія. Платон і Арістотель розглядали методологію як логічну універсальну систему, засіб істинного пізнання.
Розвиток методології — одна зі сторін розвитку пізнання в цілому. Спочатку методологія ґрунтувалася на знаннях, які диктувала геометрія як наука, де містилися нормативні вказівки для вивчення реального світу. Потім методологія виступала як комплекс правил для вивчення всесвіту і перейшла у сферу філософії.
Досягнення минулого сконцентровані й дійшли до наших часів у вигляді діалектичного методу пізнання реальної дійсності, в основу якого покладено зв’язок теорії і практики, принципи пізнанності реального світу, детермінованості явищ, взаємодії зовнішнього й внутрішнього, об’єктивного і суб’єктивного.
Цей метод пізнання є універсальним інструментом для всіх наук при вивченні будь-яких проблем пізнання та практики.
Діалектика як метод пізнання природи, суспільства і мислення, розглядається в єдності з логікою й теорією пізнання, є фундаментальним науковим принципом дослідження дійсності в усіх її проявах. Діалектичний підхід у фінансовій галузі дає змогу обгрунтувати причинно-наслідкові зв’язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю та явищем, змістом і формою, об’єктивність в оцінюванні дійсності. «Досвід і факти є джерелом, основою пізнання дійсності, а практика — критерієм істинності теорії. Діалектика як фундаментальний принцип і метод пізнання має величезну пояснювальну силу. Однак вона не підмінює конкретно наукові методи, пов’язані зі специфікою досліджуваної сфери. Діалектика виявляється в них і реалізується через них відповідно до вимог спадкоємності і непротиріччя в методології.
Філософська методологія виконує два типи функцій. По-перше, вона виявляє смисл наукової діяльності та її взаємозв’язки з іншими сферами діяльності, тобто розглядає науку стосовно практики, суспільства, культури людини. Це — філософська проблематика. Методологія не є особливим розділом філософії: методологічні функції щодо спеціальних наук виконує філософія в цілому. По-друге, методологія вирішує завдання вдосконалення, оптимізації наукової діяльності, виходячи за межі філософії, хоча й спирається на розроблені нею світоглядні й загальнометодологічні орієнтири та постулати» [172, с. 19].
Фундаментальні принципи діалектики відбивають взаємозумовлений і суперечливий розвиток явищ дійсності. Зокрема, детермінізму — об’єктивної причинної зумовленості явищ, ізоморфізму — відношень об’єктів, що відбивають тотожність їх побудови та ін. Від філософських принципів залежить обґрунтування методологічного підходу в дослідженні тієї чи іншої галузі. Філософське вчення, діалектичний метод і теорія наукової творчості визначають загальний підхід до вивчення проблеми, спрямовані на вирішення стратегічних, а не тактичних завдань дослідження.
До загальнонаукових принципів дослідження належать: історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний), моделювання тощо [172, с. 19].
Науково-теоретичне дослідження повинне проникати у сутність явищ і процесів, що вивчаються. Це можливо за умови цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду його у виникненні та розвитку, тобто застосування історичного підходу до його вивчення, що буде детально розкрито в
» следующая страница »
1 ... 35 36 37 38 39 4041 42 43 44 45 ... 381