Розкрадання та привласнення грошових коштів відбувається також шляхом привласнення нарахованих відсотків за вкладами клієнтів або переказами коштів клієнтів (без їх відома ) з депозитних рахунків на інші рахунки або у фонди. Привласнення службовими особами банку грошових коштів таким способом може відбуватися за рахунок: свідомо неправильного визначення відсотків по вкладах, частіше всього у випадках, коли на рахунку клієнта є не «кругла» сума, а також, коли грошові кошти лежать на рахунку у банку неповний календарний рік. Цьому сприяє як складність визначення відсотків, так і те, що не кожний громадянин може або знає, як перевірити правильність їх нарахування; щорічне нарахування відсотків на суму первісного вкладу, а не на суму фактичного залишку; переоформлення простого вкладу клієнта на терміновий вклад без його відома з метою привласнення різниці в сумах нарахованих відсотків між терміновим і звичайним вкладом.
Збір доказів на стадії реалізації матеріалів полягає в пошуку, реєстрації, аналізі перш за все документів, які містять дані про звиконання тих чи інших операцій по вкладу. До таких документів належать: операційний щоденник; особистий рахунок; прибутковий ордер на прийняття готівки; прибутковий ордер (Ф. 63) (при безготівковому розрахунку), який складається на загальну суму платежів, що списані з рахунків вкладників за їх дорученням; книга реєстрацій ощадних книжок, які не затребувані клієнтами (Ф. 20); довідки про виведені залишки вкладів і суми нарахованих відсотків (Ф. 30); виписки (Ф. 19). Це дає можливість одержати інформацію про привласнення матеріально- відповідальними особами банку грошових коштів будь-яким способом, організувати проведення документальної ревізії за певний період, задокументувати дії працівників-правопорушників. Аналогічним способом можуть вчинюватися розкрадання грошових коштів шляхом нарахування дивідендів по акціях та інших цінних паперах, за якими передбачені виплати відсотків за користування банком вкладеними грошовими коштами, зокрема і грішми юридичних осіб.
У кожному випадку виявлення зловживань, вчинених працівниками банківських установ, повинно бути організовано суцільне звірення записів в ощадних книжках вкладників із записами в їх особистих рахунках і документами, які знаходяться в бухгалтерії банку. Для цього слід запросити клієнтів до філії чи відділення банку або здійснити таку перевірку за місцем проживання клієнтів. Крім того, доцільно перевірити об’єктивність записів в ощадних книжках працівників філії (відділення) банку, звертаючи увагу на суми безготівкових перерахувань. При встановленні останніх необхідно перевірити платіжні відомості на одержання заробітної плати та перекази Ф.1 і 10-а (за їх допомогою здійснюються безготівкові перекази).
Значного поширення останнім часом набуло також розкрадання облігацій державної позики та інших цінних паперів при купівлі їх від населення. Касири комерційних банків привласнюють частину цих облігацій та інших цінних паперів. Цей злочин передбачає й часткове неоприбуткування цінних паперів і невідображення касиром чи контролером в операційному щоденнику, а також у додатку до нього (контрольній відомості Ф. 56) суми їх вартості. Надалі неоприбутковані цінні папери продаються населенню, а гроші привласнюються. Скоєнню цього злочину притаманний попередній зговір між контролером, касиром і завідуючим філії чи відділення банку.
Окрему групу розкрадання грошових коштів вкладників складає повне або часткове їх неоприбуткування. Механізм цього злочину полягає у тому, що контролер-касир комерційного банку під час приймання грошей від вкладників може частково або повністю не проводити їх по оперативному щоденнику і особистому рахунку вкладника, хоча в його ощадній книжці ці суми будуть відображені правильно. Розкрадання таким способом можливе, коли на цій операції працює один і той самий контролер-касир, адже його зміна призведе до викриття злочину. У практиці зустрічаються випадки, коли злочинці з метою уникнення викриття ведуть «подвійний облік», тому при документуванні розкрадань таким способом важливо своєчасно викрити і вилучити подвійну картотеку або інші документи «подвійного обліку». Подальша перевірка проводиться шляхом зустрічної звірки ощадної книжки вкладника, прибуткового ордера з операційним щоденником, реєстром та особистим рахунком клієнтів. Виявлені невідповідності у перших двох документах з іншими та почеркова експертиза стануть незаперечними доказами вчинення злочину.
» следующая страница »
1 ... 194 195 196 197 198 199200 201 202 203 204 ... 381