Найбільш ефективним захистом підприємств і банків від збитків при розглянутому варіанті розкрадання є затримка відвантаження товарів чекодавцю до надходження підтвердження про забезпеченість коштами пред’явленого ним чека. Однак у другому варіанті розкрадання, тобто за допомогою використання чекової книжки у комбінації з кредитовими та дебетовими авізо, простим запитом у банк чекодавця захиститись неможливо, тому що у цьому випадку працівники банку-платника брали участь у створенні фіктивних коштів, і на запит банку-чекоутримувача вони дадуть позитивну відповідь.
Свої особливості має розкрадання коштів посадовими особами неплатоспроможних чи платоспроможних підприємств з використанням платіжних доручень та фальшивих кредитових авізо. Механізм утворення фіктивних грошових коштів, спосіб їх «відмивання» та вилучення за допомогою фальсифікованих кредитових авізо посадовими особами неплатоспроможних підприємств в цілому схожий з попереднім, але має деякі особливості.
Неплатоспроможні підприємці, як і псевдопідприємці, використовують ті самі форми документів: угоди, незабезпечені платіжні доручення підприємства, фіктивне кредитове авізо. Поряд з цим, на першому етапі зловживання дії посадової особи підприємства відрізняються від дій псевдопідприємця. Останній підробляє платіжні документи і подає їх від імені своєї чи іншої псевдоорганізаці'ї до чужого банку, де він не має рахунку і не є клієнтом. Тому дії втягнутих у процес «відмивання» фіктивних грошових коштів банківських працівників виглядають так, ніби шахрайство вчинене без їх відома. Хоча цей обман, як уже зазначалося вище, перевірити неважко. Більше того, у попередньому прикладі з’ясовано, що банківські працівники у разі сумніву у достовірності пред’явлених документів повинні направити запит у РКЦ з приводу їх достовірності.
Щодо посадових осіб неплатоспроможних підприємств, то вони звертаються з незабезпеченим платіжним дорученням безпосередньо у банк, що обслуговує їх підприємство, де його рахунок, на якому чітко відображено, є там кошти чи немає. Тому утворення фіктивних грошових коштів, їх «відмивання» проходить тільки у змові з працівниками банку. Останні бачать, що на рахунку підприємства немає відповідних коштів. Більш того, у Правилах бухгалтерського обліку чітко обумовлено режим робочого дня обліково-операційних працівників, графік проходження документів по всіх ділянках їх опрацювання, порядок перевірки записів в особистих рахунках, інших облікових документах, а також визначено конкретних операційних працівників, які виконують конкретні обов’язки на дорученій їм ділянці роботи. У відділеннях банківських установ, де в обліково-операційному апараті нараховуються до п’яти осіб, документообіг і внутрішньобанківський контроль організовано таким чином: один відповідальний працівник веде розрахункові, позичкові, поточні та інші рахунки всіх підприємств, організацій, колгоспів; рахунки прибутків, бюджетні поточні рахунки, рахунки страхових організацій та капітальних вкладень веде другий відповідальний працівник; рахунки внутріш- ньобанківського значення, картотеки МФО (міжбанківських обігів), друкування авізо по МФО, опрацювання вхідної та відправка вихідної пошти й телеграфної кореспонденції доручено третьому відповідальному працівнику. В останньому випадку обов’язки може бути поділено між двома відповідальними працівниками, або вони повністю чи частково виконуються заступником головного бухгалтера під контролем головного бухгалтера. Формування меморіальних ордерів дня виконує заступник головного бухгалтера. Він же складає (або веде) бухгалтерський журнал шляхом реєстрації документів дня, з доповненням касових оборотів за день і складає щоденний баланс. (У банківських установах, де обсяг операцій невеликий, журнал реєстрації операцій за день може вестися шляхом підрахунку документів з підведенням підсумків по дебетовому обігу балансових рахунків, але ці документи мають бути зброшуровані, щоб їх не зарахували вдруге).
» следующая страница »
1 ... 197 198 199 200 201 202203 204 205 206 207 ... 381