У практичній площині політичні й економічні ризики сьогодні диктують БСУ свої правила.
Закордонні аналітичні центри постійно відстежують розвиток подій в Україні і дають відповідні рекомендації своїм банкам. Наочним в цьому відношенні є звіт міжнародного рейтингового агентства Fitch. «Україна: після виборів», опублікований за підсумками березневих (2002 р.) виборів до Верховної Ради України. Проаналізувавши та оцінивши розстановку політичних сил в Україні після виборів, агентство робить невтішний висновок: «... через те, що опозиція планує вересневі акції протесту і загрожує розпочати процедуру імпічменту нині діючого Президента, політичні ризики в Україні значно зростуть. А це в світлі наростаючих обертів Президентської кампанії, гарантує збереження в Україні політичної нестабільності і, як наслідок, погіршення становища в економіці країни... (виділено авт.)» [124, с. 4].
При цьому агентство, заявивши про слабкість української економіки, високий рівень корупції, низьку капіталізацію банківської системи, викликало у західних «компаньйонів» сигнал тривоги. Після цього мали місце відмови Україні у кредитах з боку Міжнародного валютного фонду та інших кредиторів.
Як висловився у квітні 2003 р. С.Тігіпко: «ризик економічного зростання полягає, зокрема, і в політичних процесах. А отже, ми неминуче зіштовхуємось із серйозними перешкодами банківського реформування.
Україна впритул підійшла до проведення політичних реформ. Нашій державі, суспільству, яке лише на шляху до громадянського, вкрай необхідно структурувати політичну владу, чітко розподілити повноваження владних інституцій.
Розумію — цей процес складний і неоднозначний. Тому потрібні неабиякі зусилля і добра воля політиків, громадських організацій, щоб гідно завершити вкрай необхідну справу» [159, С.8].
Сьогодні вирішується доля парламентсько-президентської або іншої моделі держави, коли необхідно надати більшої ваги Верховній Раді, представницьким органам. Розширюючи повноваження парламенту, слід дотримуватись балансу політичних сил.
Іншого статусу — економічної влади в державі — має набути уряд на основі принципу формування коаліційного уряду.
«Це внутрішні проблеми, з якими пов’язані і відповідні ризики економічного зростання, функціонування економічних та фінансових інститутів. Послаблення політичного протистояння, зрілість політичних партій, проведення глобальних політичних дискусій, а не імітації їх зі спрямуванням лише на виборчі перегони, — це поштовх до розвитку суспільства.
Це сприятлива основа для економічних реформ, зміцнення банківської та фінансової систем. На моє глибоке переконання, політична еліта має повернутися обличчям до цього.
Ось тоді ми зможемо легше здолати й зовнішні перепони, зовнішні ризики, які тягнуть нашу державу до нерозуміння у світі, до згортання відносин в економіці, політиці, соціальній сфері. Ось тоді нам під силу поліпшити імідж України на міжнародній арені» [159, с. 8].
Наведені варіанти класифікації банківських ризиків ми не вважаємо вичерпними. Але вони охоплюють найважливіші фінансові фактори і їх наслідки. Тому на практиці слід враховувати різні варіанти ризиків, зокрема: ретроспективні, поточні та перспективні; низькі, помірні та повні; політичні та економічні; зовнішні та внутрішні, а також — виробничі, комерційні, фінансові; допустимі, критичні, катастрофічні ризики. Важливо їх своєчасно спрогнозувати і надійно управляти ними, уникаючи важких наслідків, не лише ризиків, але й найбільш поширених незаконних операцій, що провадяться через банківську систему, про що йтиметься у наступному підрозділі.
3.2. Найбільш поширені і небезпечні незаконні операції
в банківській системі та боротьба з ними
В умовах розвитку посттоталітарного суспільства стрімкого поширення набуває тіньова економіка як наслідок криміналізації економічних процесів. У зв’язку з цим введено термін кримінальної безпеки, яка представляє собою такий «різновид безпеки, який не має конкретного носія, але сильно впливає на економічне положення держави (економічні злочини, криміналізація суспільства тощо) та її мешканців (вбивства, грабежі, насильство, крадіжки тощо). Одним із характерних проявів криміналізації посттоталітарного суспільства є зростання частки тіньової економіки в сукупності економічної діяльності, зростання злочинності.
» следующая страница »
1 ... 190 191 192 193 194 195196 197 198 199 200 ... 381