В основі організації і функціонування кредитних бюро закладена сучасна інформаційна система, що забезпечує збір, обробку і поширення інформаційних даних про юридичних і фізичних осіб — одержувачів кредитів. Кредитне бюро, де на кожного позичальника формується спеціальна картотека, забезпечує максимальну безпеку інформації, допуск до якої обмежений.
Сьогодні кредитні бюро в тій або іншій формі діють у багатьох державах світу. Вперше цей регулятор кредитного ринку виник ще у 1860 р. в Австрії. У 1890 році кредитні бюро було створено у США і Швеції. Пізніше їх заснували у Фінляндії (190о), ПАР (1901), Канаді (1919), Німеччині (1927), Аргентині (1950), Великій Британії (1960), Японії (1965) та в інших країнах.
У США добре відомі три великі кредитні бюро — Equifax, Expenan і Trans Union, які є приватними підприємствами, що функціонують для одержання прибутку від своїх інформаційних послуг. їх обороти з надання так званих кредитних історій становили донедавна близько 1,5 млрд дол. У більшості європейських країн і Японії кредитні бюро створюються у формі приватних компаній, що належать консорціуму кредиторів.
У Фінляндії і Бельгії такі бюро керуються або ліцензуються урядовими агентствами. Діюче в Німеччині кредитне бюро є об’єднанням восьми регіональних, у правовому й економічному відношенні самостійних товариств — Товариство захисту у справах загального забезпечення кредитів (SCHUFA).
З 2000 р. діє НП «Національне кредитне бюро» у Російській Федерації, засновники якого — Торгово-промислова палата Росії, Держкомстат і корпорація Dun & Brandstreet (мережа, що розвиває кредитні бюро в усьому світі). Крім або замість кредитних бюро в багатьох країнах організовано установи державної реєстрації кредитів — Public credit registers (PCR). Тобто, інститут кредитних історій досить швидко розвивається, і не останню роль у цьому відіграє ініціатива самих кредитних установ.
Щомісяця всі кредитори (банки, фінансові компанії, компанії- емітенти кредитних карт, інвестиційні компанії, торгові компанії, що надають комерційні кредити) направляють у кредитне бюро дані про стан кредитних рахунків своїх клієнтів. До бази даних кредитного бюро вводяться всі легальні повідомлення про кредитні операції, банкрутства, судові процеси, податкові пільги тощо.
У США робота кредитних бюро регулюється законом про достовірну оцінку кредитоспроможності, прийнятим 1971 р.
Поширення інформації провадиться за певну плату відповідно до запитів кредитних установ, яким за лічені секунди надсилається відповідь з даними про потенційного клієнта. Отримана інформація використовується всіма постачальниками кредитів — банками, фінансовими установами, кредитними товариствами тощо — під час прийняття рішень про надання кредиту тій чи іншій особі.
У деяких країнах (наприклад, в Індонезії, Китаї) поширення інформації про кредити, видані приватним особам, або заборонено, або обмежено. Головні причини цього — не тільки законодавчі обмеження, а й небажання кредитних установ із міркувань конкуренції поширювати позитивні дані про своїх клієнтів.
«Результати проведеного фірмою Fair Isaak аналізу показали, що якби кредитні установи задовольняли всі запити фізичних осіб на кредити, то 12,8% усіх кредитів протягом року були б «поганими», тобто погашалися б невчасно або не погашалися б зовсім. Якби кредитні установи брали до уваги тільки «позитивні» досьє, то вони задовольняли б 81% заявок на одержання кредитів. При цьому частка сумнівних кредитів становила б 4 %. А якщо враховувати поряд із «позитивними» і «негативні» досьє, то частка поганих кредитів зменшиться до 3,1%. Отже, під час прийняття рішень про кредитування фізичних осіб важливо спиратися на базу даних, що містить і позитивні, і негативні відомості про потенційних позичальників» [124, с. 28]
Незважаючи на всю специфічність українських умов, закордонний досвід розвитку кредитних бюро корисний для нашої країни. Сьогодні створенню в нас таких структур перешкоджає відсутність спеціального закону про кредитні бюро. Якщо названий закон буде розроблено і прийнято, в результаті чого це бюро у нас з’явиться, то кредитні ризики можуть бути значно зменшені. Як заявив голова НБУ Сергій Тігіпко, Національний банк готовий узяти на себе функцію зі збору і збереження інформації про позичальників. Отже, справа за практичною реалізацією.
» следующая страница »
1 ... 189 190 191 192 193 194195 196 197 198 199 ... 381