Банківська справа

 

 

 

 

 

г

 

Банк імпортера .	А-------------- 5------------------
(інкасуючий,		Банк експортера
представляючий	---------------- 8---------------- »	(банк-ремітент)
банк)

Рис. 11.7. Порядок здійснення розрахунків інкасо

1   — укладання контракту, в якому сторони, як правило, обумовлюють через які банки будуть проводитись розрахунки;

2  — експортер здійснює відповідно до його умов відвантаження товару;

3  — експортер отримує від перевізника транспортні документи;

4  — експортер готує комплект документів (в який входять також рахунки, інші документи, за необхідності — фінансові документи, наприклад, переказні векселі, які виписуються експортером на імпортера, якщо останньому надано комерцій­ний кредит) і пред’являє їх при інкасовому дорученні своєму банку. У відповід­ності з правилами експортер, який виставляє документи на інкасо, називається довіреним, банк, якому довірений доручає операцію по інкасуванню, — банком- ремітентом;

5   — банк-ремітент діє у відповідності з інструкціями доручителя, які знахо­дяться в інкасовому дорученні, і Уніфікованими правилами. Перевіривши за зов­нішніми ознаками відповідність наданих документів, вказаних в інкасовому дору­ченні, банк-ремітент відсилає їх разом із дорученням банку-кореспонденту країни імпортера. В інкасовому дорученні банк експортер, як правило, вказує інструкції щодо переказу коштів, отриманих від імпортера, а також, за необхідності — щодо векселів, акцептованих імпортером (якщо такі направляються при інкасовому до­рученні);

6  — отримавши інкасове доручення і документи, банк країни імпортера, який бере участь в операції з виконання інкасового доручення (інкасуючий банк), пред­ставляє їх імпортеру (платнику) для перевірки з метою отримання від нього плате­жу (або акцепту тратт, у залежності від інструкцій, наявних у дорученні). При цьо­му інкасуючий банк може зробити представлення платнику безпосередньо або че­рез інший банк. Банк, який робить представлення документів платнику, називається представляючим банком. Якщо в банку функціонує відділ, який здійснює контроль за видачею документів вітчизняному замовнику, то банк краї­ни імпортера, що бере участь в операції з виконання інкасового доручення, на­правляє повідомлення платнику про те, що одержано інкасове доручення з доку­ментами і з проханням до нього оплатити вказані документи. Документи видають­ся платнику тільки проти платежу;

7  — отримання платежу від імпортера;

8 — інкасуючий банк переказує виручку банку-ремітенту поштою або телегра­фом — залежно від інструкцій;

9  — отримавши переказ, банк-ремітент зараховує виручку експортеру.

В інкасовому дорученні можуть бути такі види інструкцій, які стосу­ються видачі документів:

1)  платнику проти платежу;

2)   платнику проти акцепту (тратт);

3)  документи без оплати.

Розрахунок за інкасо, як правило, передбачає видачу документів про­ти платежу. Другий вид інструкцій використовується при розрахунках по комерційному кредиту. Тут імпортер отримує документи після акцепту пе- реказного векселя (тратти), направленого при інкасовому дорученні.

Банк імпортера здійснює переказ на кореспондуючий рахунок і інфор­мує про це банк експортера. Банк експортера здійснює зарахування на ра­хунок українського експортера валютної виручки. Організацію докумен­тообігу по акцепту або надходження грошових коштів бере на себе банк експортера. Банк імпортера (банк-емітент) контролює сплату суми імпор­тером. При відмові імпортера про акцепт банк-емітент перевіряє обґрун­тованість відмови і повідомляє про це банк-ремітент (банк експортера). При цьому банк-ремітент приймає заходи зі стягнення платежу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 197 198 199 200 201 202203 204 205 206 207  ... 278