Банківська справа

Фірмовий чек — це чек, виписаний фірмою на одержувача. В більшості випадків такі документи виписуються в національній валюті на пред’яв­ника і виставляються фірмою на свій банк. Оплата за ними проводиться за рахунок коштів чекодавця.

У випадках, коли при видачі чека, не мається на увазі одержання готі­вки, застосовуються кросовані і розрахункові чеки. Відмінна ознака кро- сованих — дві паралельні лінії (загальне перекреслення), нанесені по діа­гоналі на лицьовому рядку чека. Це робиться чекодавцем або наступним чекодержателем, щоб усунути зловживання чеком. Його держатель не може одержати зазначену суму готівкою. Ця сума зараховується на рахунок че­кодержателя в банку, що виступає платником за чеком, або в іншому бан­ку. Такий чек можна оплатити тільки в банку або іншій кредитній уста­нові. При цьому, якщо між паралельними діагональними лініями кросо- ваного чека вписується найменування банку, то чек може бути оплачений тільки в цьому банку. Таким чином, кросований чек застосовується для переказу тієї чи іншої суми з одного рахунка на інший. На кросованому чеку може бути тільки одне перекреслення: або загальне, або спеціальне. Однак загальне може бути замінено спеціальним.

Чек має чітко визначену форму письмового документа і виписується на спеціальному бланку, що видається чекодавцю банком або подібною кредитною установою.

Текст іменного чека повинен містити такі основні елементи:

•              назву документа — «чек», що зазначено в тексті документа тією мо­вою, якою його складено (або без назви, якщо чек виписаний у таких країнах, як Великобританія, США, Канада, Австралія, Німеччина та ін.);

•             розпорядження сплатити певну суму чекодержателю;

•             назву та реквізити емітента та платника;

•             назву для юридичної особи або прізвище, ім’я для фізичної особи че­кодержателя, на користь якого здійснюється платіж;

•             зазначення валюти та суми чека;

•             дату складання та номер чека;

•              підпис особи, яка видає чек (чекодавець).

У разі відсутності цих реквізитів чек вважається недійсним, повертаєть­ся чекодержателю та не приймається банком на інкасо.

Чекодавець володіє правом виписувати чек і в національній, і в іно­земній валюті, але для цього він повинен мати валютний рахунок в своєму банку. Банки, як правило, виписують чеки в тій іноземній валюті, яку ма­ють за кордоном на рахунках у банках-кореспондентах. Однак при вис­тавленні чека в іноземній валюті необхідно враховувати законодавство як місця виставлення чека, так і місця платежу, оскільки хоча б в одному з них чек може попадати під дію валютних обмежень.

Чек заповнюється як від руки, так і за допомогою технічних засобів. Використання факсиміле дозволяється при підписуванні чеків, що при­значені для виплати пенсій або в інших випадках, що передбачені законо­давством країни чекодавця.

Чек не може бути акцептований. Напис на чеку про акцепт вважається недійсним.

Будь-яке зазначення про проценти, що міститься на чеку, вважається недійсним і не приймається банком до виконання.

Чек, сума якого написана і словами, і цифрами, є дійсним. У разі вияв­лення розбіжностей між цими позначеннями чек є дійсним на суму, що зазначена словами. Чек, сума якого зазначена кілька разів словами або цифрами, є дійсним. У разі виявлення розбіжностей між цими позначен­нями чек дійсний лише на меншу суму, що зазначена словами.

Відповідальність чекодавця перед чекодержателем за сплату іменного чека настає лише в разі пред’явлення чека до сплати в банк у встановлений строк.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 202 203 204 205 206 207208 209 210 211 212  ... 278