Банківська справа

•                банк-ремітент — банк, якому довіритель доручає провести операцію інкасо;

•                банк, що інкасує будь-який банк, крім банку-ремітента (наприклад, кореспондентський банк), який бере участь у операції з виконання інкасового доручення довірителя;

•                 банк, що представляє банк, який інкасує, надає платнику документи до оплати (як правило — банк, що обслуговує платника);

•                 платник (покупець, замовник або уповноважені ним особи) — особа, якій повинні бути видані банком, що представляє, фінансові та/або комерційні документи для сплати відповідно до інкасового доручен­ня довірителя.

Інкасо

Визначають два види інкасо: чисте інкасо, тобто інкасо тільки фінан­сових документів, і документарне інкасо — інкасо комерційних документів, які іноді супроводжуються фінансовими документами, або інкасо тільки комерційних документів (рис. 11.6).

проведення розрахунку виключно за фінансовими документами

інкасо фінансових документів, що супроводжуються товарними документами, або інкасо тільки товарних В документів, являє собою доручення експортера банкові одержати від імпортера суму коштів, належних за контрактом (взамін за передані останньому товарні документи), і перерахувати її експортерові

в

Рис. 11.6. Види інкасо

Для того, щоб попередити відмову платника від оплати інкасованих документів, особливо коли його платоспроможність викликає сумнів, ек­спортеру доцільно наполягати на пред’явленні на його ім’я банківської гарантії на весь термін дії контракту (угоди).

Чисте інкасо, відповідно до Правил з інкасо, означає інкасацію банка­ми фінансових документів, що не супроводжуються комерційними доку­ментами.

У зв’язку з цим під фінансовими документами розуміють переказні та прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші документи, що викорис­товуються для отримання платежу грошима. До комерційних документів відносяться контракти, рахунки-фактури, відвантажувальні документи (СМЯ, авіа- та залізничні накладні, бортові коносаменти), документи, що підтверджують право власності на вантаж (акти приймання-передачі) та інші документи, що не є фінансовими.

Фінансові документи при інкасуванні пересилаються між банками че­рез спецпошту.

Як правило, при проведенні зовнішньоекономічної операції з вико­ристанням інкасової форми розрахунків імпортер надає перевагу оплаті

на умовах товарного кредиту. Тому ця форма розрахунків у міжнародній практиці є основною.

Усі документи, відправлені на інкасо, повинні супроводжуватись інка­совими дорученнями довірителя, яке містить повні та точні інструкції бан­кам, що беруть участь в операції інкасо, а також повну адресу платника, або доміціля, за яким повинно бути зроблене надання фінансових доку­ментів (в даному випадку — векселів).

Крім того, при передачі векселів між покупцем та продавцем через бан­ки з чистим інкасо непотрібно виконувати будь-які митні процедури з їх оформлення.

Слід пам’ятати, що всі міжнародні розрахунки за інкасо, пов’язані з експортом та імпортом товарів, наданням послуг та іншими комерційни­ми угодами, здійснюються резидентами України тільки через уповнова­жені банки, а не поштою або шляхом передачі «з рук в руки» за актом. Тоб­то вексельна форма розрахунків по експортно-імпортних контрактах може здійснюватись тільки через уповноважені банки шляхом інкасо, а не шля­хом звичайної передачі за актом з подальшим вивезенням векселя повно­важним представником (фізичною особою) продавця або покупця через митний кордон України.

У розрахунках по комерційному кредиту інкасо документів і векселів, як правило, супроводжується виставленням по дорученню імпортера бан­ківської платіжної гарантії на користь експортера, що забезпечує платіж у разі неоплати імпортером документів (векселів) в обумовлений термін. Банківські гарантії можуть виставлятися і в забезпечення акцепту тратт, направлених на інкасо.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 195 196 197 198 199 200201 202 203 204 205  ... 278