Економіка праці

-                            організаційною структурою;

-                            формально встановленими в організації нормами і правилами;

-                            наявними у розпорядженні організації ресурсами;

-                            прийнятою системою підбору персоналу;

-                            виробленою в організації системою оцінки працівників та їх заохочення;

-                            організаційною культурою.

9.3. Можливості членів групи

Ефективність роботи групи значною мірою залежить від мож­ливостей її членів, таких як здібності та особистісні риси.

Можливості роботи колективу не можна розглядати як просту суму можливостей кожного з його членів. Разом з тим, ефективність роботи групи буде залежати від того, що може робити кожен її член відособлено і наскільки успішно він буде робити це в групі. При цьому слід виділити ряд закономірностей. Індивіди, що наділені особливими, видатними здібностями, які необхідні для розв' язання поставлених перед групою завдань, як правило, більш активно залучені до роботи і роблять найбільший внесок до розв' язання цих завдань; вони частіше стають лідерами даної групи та отримують найбільше задоволення, якщо їхні здібності ефективно реалізуються у групі. Дана залежність підтверджується також результатами кореляційного аналізу: чим ви­щий рівень інтелектуальних можливостей членів груп та їхні здібності, які мають безпосереднє відношення до розв' язання поставлених перед групою завдань, тим кращі результати роботи в цілому.

Особистісні риси членів групи також дозволяють прогнозувати успіх або, навпаки, невдачі в її роботі. Такі риси членів групи, як кому­нікабельність у поєднанні з незалежністю і самостійністю в роботі, як правило, приводять до високих результатів діяльності групи в цілому, тоді як владолюбство, прагнення домінувати у колективі, турбота виключно про власний успіх і вигоду окремих членів групи паралізують роботу інших і негативно позначаються на результатах роботи всього колективу.

9.4. Структура групи

Під структурою групи тут розуміються такі її компоненти: формальне лідерство; ролі; норми; статус; розмір; склад (рис. 9.2).

125

Рис. 9.2 - Основні компоненти структури групи

Майже кожна група має свого формального лідера. Лідери ба­гато в чому визначають моральний клімат, взаємостосунки у колективі і в підсумку ефективність його роботи.

За кожним членом групи закріплюються певні ролі. Під роллю слід розуміти функцію соціального становища людини, нормативно ухвалену модель поведінки. При цьому кожному, як правило, дово­диться грати не одну, а кілька ролей. Наприклад, менеджер з персоналу одночасно може бути головою комісії з вирішення трудових спорів, членом комісії зі звільнення робочої сили, віце-президентом Асоціації фахівців кадрових служб. До того ж він може виконувати ще цілу низку соціальних ролей: чоловіка, батька, сина, брата, а також капітана фут­больної команди. У деяких випадках ці ролі можуть виявитись несуміс­ними і суперечити одна одній.

З груповими ролями пов'язані такі основні моменти:

1)                          рольові очікування і рольова невизначеність : від людини очікується певна поведінка, пов'язана з виконанням ролі, але при рольо­вій невизначеності людина сумнівається, що конкретно в межах зада­ної ролі очікують від неї інші члени групи;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 70 71 72 73 74 7576 77 78 79 80  ... 156