Економіка праці

113

інтересів, освіти або особистісних характеристик. Головна різниця між формальною та неформальною групами полягає в тому, що перша створюється відповідно до заздалегідь продуманого плану, а друга - скоріше є спонтанною реакцією на незадоволені соціальні потреби.

Більшість людей є членами декількох формальних і неформальних груп, але деякі з цих груп більш значимі для них, ніж інші. Група, яка має для людини особливу значимість, називається референтною. Рефе­рентна група - це будь-яка група, яку людина використовує як джерело особистісних цінностей, уявлень або установок та (або) як певний стан­дарт оцінки своєї поведінки. Тут має місце певна ідентифікація - визнання за собою рис, характерних для усіх членів групи, та аналогічного досвіду.

8.3. Стадії розвитку груп

Кожна група у своєму розвитку проходить через ряд етапів, які формують п'ятисходинкову модель розвитку групи (рис. 8.6).

Рис. 8.6 - Стадії формування групи

Початкова стадія формування. Ця стадія, як правило, харак­теризується невизначеністю щодо структури групи, її цілей. Часто не­зрозуміло, хто є лідером цієї групи і який тип поведінки для неї буде прийнятний. Ця стадія закінчується, коли члени групи починають чітко розуміти, що вони є частиною даної групи.

114

Внутрішньогруповий конфлікт. Друга стадія розвитку групи характеризується розвитком внутрішньогрупового конфлікту. Йде бо­ротьба за лідерство і розподіл ролей між членами групи. Після того як ця стадія буде завершена, стає зрозуміло, хто лідер в даній групі (якщо це формальна група, то йдеться про неформального лідера).

Забезпечення згуртованості членів групи. На цій стадії сто­сунки між членами групи стають все тіснішими і згуртованими. Вод­ночас з' являється ясність щодо неформальних норм поведінки і розпо­ділу ролей в даній групі.

Стадія найвищої працездатності і продуктивності. На да­ній стадії група повністю функціональна. Енергія її членів спрямована вже не на розподіл ролей і боротьбу за владу, а безпосередньо на за­безпечення ефективної роботи і досягнення високих результатів.

Заключна стадія. Для тимчасових груп закінчення процесу виконання поставлених завдань стає завершальною стадією їх існу­вання. Чим ближче до завершення роботи над проектом або чим ближче виконання поставленого перед групою завдання, тим більше її члени починають думати про те, що дана група незабаром припинить своє існування, а також про нові перспективи своєї роботи в іншому колек­тиві. Продуктивність праці у цей період може помітно скоротитися.

Слід враховувати, що можливий перехід з більш високої стадії на більш низьку: наприклад, конфлікт з приводу лідерства і розподілу ролей у групі може виникнути на будь-якій стадії її розвитку, у тому числі і на заключній.

Фахівці, які аналізували стадії функціонування груп, виявили ще одну цікаву закономірність розвитку тимчасових груп. Було вста­новлено, що продуктивність роботи групи коливається у різні періоди, суттєво збільшуючись у другій половині періоду її діяльності. Перша фаза діяльності групи з розв' язання певного завдання характеризується відносною інерцією. Суттєві зміни відбуваються лише наприкінці цієї фази, після того, як минає приблизно половина часу, відведеного на розв' я- зання даного завдання. У цей період часто стає зрозуміло, що час, від­ведений на розв' язання поставленого перед групою завдання, обмеже­ний і, щоб успішно прийти до фінішу, необхідно сконцентрувати зусилля і прискорити роботу. На другій фазі продуктивність групи зазвичай збільшується, що у підсумку дозволяє успішно досягти наміченої мети.

8.4. Вплив групи на поведінку індивіда

Загалом група впливає на такі показники, як виконання роботи, задоволеність роботою та виробнича адаптація (рис. 8.7).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 63 64 65 66 67 6869 70 71 72 73  ... 156