Економіка праці

110

зазначити, що люди об'єднуються в групи не тільки для спільної діяль­ності і задоволення соціальних потреб, а й для послаблення неприєм­них почуттів. У зв'язку з цим основними причинами вступу до групи виступають: належність; допомога; захист; спілкування; симпатія.

Щодо умов формування групи, слід виділити організаційний та особистісний фактори, точка зіткнення яких зумовлює зрештою схему групової поведінки. Коли менеджери розподіляють організацію на відділи, встановлюють устаткування, визначають завдання для ко­лективу, робочі місця, - таким чином вже починається організація діяль­ності, і члени групи вступають у виробничі відносини. Водночас якість роботи групи значною мірою залежить від особистих рис працівників: технічної підготовки, освіти, здібностей та знань кожного.

111

Типові умови та фактори формування груп зображені на рис. 8.2 і 8.3.

Рис. 8.2 - Умови формування груп в організації Рис. 8.3 - Фактори формування груп

8.2. Класифікація груп в організації

Залежно від домінуючих цілей утворення розрізняють інстру­ментальні та експресивні групи (рис. 8.4). Інструментальні групи утворюються для виконання визначеного завдання, яке важко або не­можливо виконати одній людині; експресивні групи мають на меті за­довольнити прагнення членів групи до соціального схвалення, поваги та довіри і створюються стихійно за порівняно невеликого впливу ззовні.

Рис. 8.4 - Класифікація груп залежно від мети утворення

Групи можуть бути формальними або неформальними (рис. 8.5). Формальні групи - це ті, які передбачені у структурі організації для виконання конкретних завдань. Серед формальних груп можна виділити

112

Рис. 8.5 - Типи груп

групи, які функціонують на відносно постійній основі, наприклад ме­неджер і ті, хто йому безпосередньо підпорядковуються, і тимчасові групи, сформовані на час виконання тих чи інших завдань (прикладом тимчасової групи може слугувати група студентів, які об'єдналися для спільної роботи на час підготовки колективної доповіді та її презентації).

Різновидами відносно постійних формальних груп виступають:

1)                         командна група - складається з керівника і його безпосеред­ніх підлеглих, які, у свою чергу, також можуть бути керівниками (прик­лад - президент компанії та старші віце-президенти);

2)                        робоча (цільова) група - звичайно складається з осіб, які ра­зом працюють над одним і тим самим завданням. Хоча в них є керів­ник, ці групи відрізняються від командної групи тим, що в них значно більше самостійності в плануванні і виконанні своєї роботи;

3)                         комітет - група всередині організації, якій делегуються пов­новаження для виконання якого-небудь завдання або комплексу завдань.

Отже, керівництво створює формальні групи на основі поділу праці за горизонталлю (підрозділи) і за вертикаллю (рівні управління). Але як тільки виникає формальна організація, вона стає соціальним середовищем, де люди взаємодіють не тільки за розпорядженням керів­ництва і для виконання організаційних завдань. Із соціальних взаємо­відносин виникає багато товариських груп, які всі разом становлять неформальну організацію - спонтанно утворену групу людей, які всту­пають у регулярні взаємовідносини для досягнення певної мети. Такі групи утворюються на основі індивідуальних симпатій або подібності

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 62 63 64 65 66 6768 69 70 71 72  ... 156