Економіка праці

45

наполегливість, цілеспрямованість), моральні і етичні переконання, види ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ЦІННОСТЕЙ

І І

Цінності-цілі (термінальні)

відображають стратегічні цілі існування людини -

здоров'я, добробут, високозмістовна праця

Цінності-засоби (інструментальні) -

засоби досягнення цілей: особистісні риси (працелюбність, наполегливість, цілеспрямованість), моральні переконання, види діяльності, що сприяють досягненню цілей

 

Рис. 4.3 - Класифікація цінностей залежно від функціонального призначення

діяльності, що сприяють досягненню цілей. Виходячи з того що цін­ність праці полягає не лише в самостійному її значенні для розвитку особистості, реалізації її творчих можливостей, її самовираження, а й у тому, що трудова діяльність є засобом досягнення різних благ, яких прагнуть досягти суб' єкти, праця - це цінність-ціль і цінність-засіб.

4.3. Ставлення до праці як визначальний фактор трудової поведінки

Ставлення до праці - соціально зумовлений, відносно стійкий стан пізнавальної, емоційної та поведінкової готовності особи реагувати на всю сукупність елементів процесу праці.

Якщо взаємодія людини із засобами виробництва формує в неї професійні навички, то ставлення до праці формує певні її соціальні риси. Професійні навички разом із фізичними можливостями праців­ника утворюють головну рушійну силу виробництва. Однак результат трудової діяльності залежить не тільки від професіоналізму та фізич­них можливостей працівника, а й передусім від того, як він ставиться до праці. Ставлення до праці характеризує прагнення, поривання лю­дини максимально проявити свої фізичні та психічні сили, використати свій досвід і знання, спроможність досягти певних кількісних і якісних результатів праці.

У процесі безпосередньої трудової діяльності ставлення до праці розкривається в реалізації певного трудового потенціалу праців­ника під впливом усвідомлення потреб і зацікавленості, яка при цьому сформувалася.

Ставлення до праці на рівні трудової організації та окремого

46

працівника виявляється в трьох взаємопов'язаних елементах (рис. 4.4):

-                            професійній і реальній орієнтації (трудовій поведінці);

-                            мотивації реальної поведінки;

-                            оцінці трудової ситуації (вербальній поведінці).

	СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ

 

£

Професійна і реальна

орієнтація (трудова поведінка)

-1 І

Мотивація реальної поведінки

Оцінка трудової ситуації (вербальна поведінка)

 

Внутрішній вияв ставлення до праці

Рис. 4.4 - Елементи ставлення до праці

Профорієнтація та реальна трудова поведінка - зовнішній, а мотивація та оцінка - внутрішній вияв ставлення до праці.

Реальна трудова поведінка працівника характеризується його трудовою і пізнавально-творчою активністю. Трудова активність ви­являється у залученні працівника до суспільної праці і постійному під­вищенні продуктивності, ступеня реалізації фізичних і розумових здіб­ностей, знань, умінь при виконанні конкретного виду трудової діяль­ності. Рівень трудової активності характеризується показниками вико­нання виробничих завдань (норм), поліпшення якості продукції, роз­витку особистої ініціативи і відповідальності, раціонального викорис­тання засобів і предметів праці (устаткування, сировини, матеріалів тощо).

Пізнавально-творча активність виявляється у підвищенні загальноосвітнього і кваліфікаційного рівня, формуванні творчих засад у вирішенні виробничих проблем. Це постійний пошук нових підходів до вирішення завдань, активне варіювання функцій, опанування про­гресивних прийомів і методів праці, новітніх технологій, збагачення трудового процесу творчими елементами, участь у раціоналізаторстві та винахідництві, внесення пропозицій щодо удосконалення організа­ції праці, практична реалізація яких сприяє підвищенню ефективності трудової діяльності.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 24 25 26 27 28 2930 31 32 33 34  ... 156