Використання цього податку урядом країни з перехідною економікою зменшить реальну вартість тільки внутрішнього державного боргу і грошової маси всередині країни. Використання його розвинутою країною, вимоги до уряду якої (у формі банкнот чи інших боргових зобов'язань) виходять за її межі, сприятиме зменшенню зовнішніх вимог до уряду.
Сеньйораж зумовлює зростання грошової маси, а отже, інфляції та полегшення боргового навантаження на державу у зв'язку з інфляційним податком. Однак за непередбачуваної інфляції відбудеться перерозподіл доходів і між утримувачами номінальних активів. За передбачуваної інфляції номінальна відсоткова ставка зростатиме відповідно до моделі Фішера і = г +л, де і — номінальна відсоткова ставка; г — реальна відсоткова ставка; пе— сподівана інфляція.
Державне економічне програмування і планування. За змістом і функціональним навантаженням державне програмування і планування є самостійним інструментом державного регулювання ринкової економіки, покликаним забезпечити науково-обґрун- тований її вплив на конкретні напрями соціально-економічного розвитку країни. Перша стадія цього процесу полягає у прогнозуванні, завдяки якому суб'єкти ринку отримують інформацію про наміри держави та основні пріоритетні напрями економічного розвитку. Здійснюють його за допомогою моделювання економічних процесів і суспільних відносин. Модель як ідеальне (мислене) зображення об'єкта — єдиний інструмент перевірки концепції майбутнього, визначення меж імовірного розвитку. Моделі характеризують за двома ознаками:
1. Залежно від чинника часу моделі поділяють на динамічні і статичні.
Динамічні моделі враховують можливості зміни та відхилень параметрів економічного розвитку в довгостроковому періоді, статичні — фіксують ці параметри у певний час.
2. За способом математичного описування досліджуваних процесів моделі поділяють на аналітичні та алгоритмічні.
В аналітичних моделях економічні процеси відображають алгебраїчними виразами, системами рівнянь і системами обмежень на змінні. Алгоритмічні моделі поєднують традиційні математичні форми описування процесів з логічними процедурами.
Основним інструментом прогнозування економіки є імітаційні моделі, які відображають імовірний подальший розвиток економіки. Тому за своїм змістом прогнозування економіки — це сукупність моделей системи управління і функціонування її елементів.
Державне планування реалізується у цілеспрямованому впливі держави на певні складові процесу суспільного відтворення. Об'єктами державного планування є планування обсягів виробництва, бюджетно-кошторисне та фінансове планування, інші складові суспільного відтворення.
Плани мають конкретні числові параметри (планові показники), які відображають кінцеві цілі соціально-економічного розвитку, проміжні результати, затрати ресурсів для їх досягнення. Значною мірою вони підпорядковані політичному чиннику, відповідають політиці уряду. Це означає, що вибір шляху розвитку соціально-економічної системи не завжди ґрунтується тільки на економічних критеріях. Формулювання планових показників здійснюють на основі прогнозів, шляхом вибору з кількох варіантів найдоцільнішого і найреалістичнішого.
З огляду на особливості змісту планування може бути директивним та індикативним.
Директивне планування. Воно є процесом формування планів, що мають юридичну силу закону. Особливість директивного планування полягає у його адресності, обов'язковості для виконання, визначенні планових завдань і розподілі ресурсів для їх виконання. Директивне планування широко використовувалось у колишньому Радянському Союзі та інших соціалістичних країнах.
» следующая страница »
1 ... 363 364 365 366 367 368369 370 371 372 373 ... 452