Система оподаткування — процес установлення і справляння податків.
Її характеризують такі елементи, як платник, об'єкт оподаткування, ставка оподаткування, механізми нарахування і сплати податків. За своїм змістом вона є вужчим поняттям, ніж податкова система.
Об'єктами податкової системи є доходи (прибуток), вартість певних товарів (послуг), окремі види діяльності платників податків, операції з ЦП, користування природними ресурсами, майно юридичних і фізичних осіб, додана вартість товарів і послуг та інші об'єкти, перелік яких встановлюється законодавчими актами. Суб'єктами податкової системи є платники податків і державні податкові органи.
У сучасному світі науково обґрунтована податкова система вибудовується на засадах ефективності, доцільності, корисності, справедливості, стабільності, оптимального співвідношення між ефективністю і справедливістю, оптимального використання регулюючої, стимулюючої функцій податків.
Будь-яка податкова система виконує такі функції:
— фіскальна функція (формування фондів грошових коштів для фінансування державних видатків);
— економічна функція (підтримання соціальної рівноваги і недопущення надмірної диференціації в доходах, стимулювання платоспроможного попиту населення та державне регулювання темпів і пропорцій суспільного відтворення).
У межах економічної функції виокремлюють наступні:
— регулюючу (регулювання господарських процесів);
— стимулюючу (стимулювання ефективного використання грошових фондів суб'єктів господарювання).
Виокремлення стимулюючої і регулюючої функцій доцільне з огляду на те, що вони охоплюють різні аспекти економічного життя суспільства.
Важливо, щоб усі функції податків були збалансованими. В Україні тривалий час домінувала фіскальна функція податків, а економічна реалізовувалася недостатньо.
Науковий підхід до формування раціональної податкової системи передбачає системність (взаємопов'язаність і органічність усіх податків, відсутність протиріч між ними та будь-якого податку із системою оподаткування). При цьому податки необхідно розглядати не як самоціль, а як засіб виконання державою своїх функцій.
Сутність і види податків. Податки виникли разом із формуванням держави. Загалом, вони є обов'язковими платежами фізичних і юридичних осіб до державного бюджету. Значно ширше розкривається їх зміст з економічного погляду.
Податки — фінансові відносини між державою і платниками податків щодо примусового відчуження частини новоствореноївартості з метою формування централізованих фондів грошових засобів, необхідних для виконання державою її функцій.
Разом з видатками податки є безпосереднім інструментом виконання фінансами розподільчої функції, яка полягає у розподілі та перерозподілі новоствореної вартості, тобто НД як суми доходів господарюючих суб'єктів. Вони, як певні частини НД, набувають форми заробітної плати найманих працівників, промислового і торгового прибутку, підприємницького доходу та позичкового відсотка, дивіденду, земельної ренти, орендної плати, різних видів маржі тощо.
За матеріальним змістом усі види доходів постають у формі грошового вираження певних часток вартості необхідного і додаткового продуктів. Тому оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб за своєю сутністю є нееквівалентним привласненням державою певних часток вартості необхідного і додаткового продуктів, а отже, створеної на підприємствах різних форм власності додаткової вартості. Через податки держава стає власником певної частини НД у грошовій формі, якою вона володіє, розпоряджається, використовує. Використання державою централізованих коштів бюджету, тобто бюджетних видатків, є нееквівалентним відчуженням усуспільнених часток вартості необхідного і додаткового продуктів та їх привласненням без відшкодування у формі певного еквівалента фізичними та юридичними особами, які отримують фінансування з державного бюджету.
» следующая страница »
1 ... 351 352 353 354 355 356357 358 359 360 361 ... 452