Політична економія

Бюджетний дефіцит класифікують за трьома ознаками:

1.               За формою прояву:

—               відкритий дефіцит (офіційно зафіксований);

—              прихований дефіцит (офіційно не зафіксований).

2.               За причинами виникнення:

—                свідомий дефіцит (пов'язаний з політикою помірного опо­даткування, яка має на меті зміцнення фінансової бази підприєм­ницьких структур);

—              вимушений дефіцит (пов'язаний з низьким рівнем виробле­ного ВВП, коли навіть високий рівень оподаткування не здатний забезпечити бюджет держави достатніми доходами).

3.               За напрямами дефіцитного фінансування:

—                пасивний дефіцит (спрямування залучених коштів на по­точні потреби);

—                активний дефіцит (фінансування бюджетних інвестицій, насамперед капітальних вкладень, у високоефективні проекти).

Причиною бюджетного дефіциту є намагання використати більше коштів, ніж їх надійшло. Теоретичне вирішення проблеми дефіциту полягає у збільшенні податків, інших доходів чи скоро­ченні видатків. Проте на практиці збільшувати податки або не­можливо, або недоцільно, скорочувати видатки — теж, оскільки вони, як правило, перебувають на межі свого критичного мініму­му. Тому проблему дефіциту на практиці вирішують через систе­му дефіцитного фінансування державних потреб. Джерелом по­криття бюджетного дефіциту є державний кредит — кредит, на­даний державі юридичними і фізичними особами. Це специфічна ланка державних фінансів.

Бюджетний дефіцит породжує державний борг — суму непога­шених дефіцитів держбюджетів, накопичених за весь час існуван­ня держави; суму заборгованості держави своїм кредиторам. Свід­ченням нездатності погасити державний борг є дефолт — визнан­ня державою своєї неплатоспроможності.

Фінансова система ринкового господарства

537

Місцеві бюджети. Вони репрезентують другу за значенням ланку фінансової системи і охоплюють групу місцевих податків і зборів, систему місцевих і муніципальних кредитів, недержавних позабюджетних фондів.

Місцевий бюджет — кошторис щорічних доходів і видатків місцевих орга­нів влади.

Призначення місцевих бюджетів забезпечувати фінансовими ресурсами діяльність органів місцевого самоврядування. Їх струк­тура визначається державно-територіальним устроєм і відповідним адміністративним поділом країни. У країнах з федеральним устро­єм бюджетна система охоплює, крім державного бюджету, бюдже­ти суб'єктів федерації і систему місцевих фінансів. Тому в них (США, ФРН, Канада, Росія) місцевим фінансам належить 40—

50 % ресурсів загальнодержавної фінансової системи. У США, наприклад, до місцевих бюджетів належать бюджети штатів, графств, муніципалітетів.

В унітарних державах, якою є й Україна, бюджетна система складається з державного і місцевих бюджетів. В Україні до міс­цевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, а також бюджети місцевого самовряду­вання (територіальних громад, сіл, селищ, міст і їх об'єднань). Їм належить до ЗО % загальнодержавних фінансових ресурсів.

Отже, якщо у державах з федеративним устроєм податки стя­гують центральний уряд, уряди штатів і місцевих органів влади, то в унітарних державах — центральний уряд і місцеві органи влади.

Фонди грошових засобів господарюючих суб'єктів (підпри­ємств, фірм) різних форм власності. Грошові засоби господарю­ючих суб'єктів формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, ВВП, НД й використовуються в органі­заційно-виробничих цілях підприємств. Вони охоплюють кошти статутного, резервного та амортизаційного фондів, а також спеці­альних фондів (у тому числі створених у зв'язку з індексацією ос­новних засобів) і цільового фінансування, надані підприємству че­рез внутрішній галузевий перерозподіл. Окрім того, до грошових засобів господарюючих суб'єктів належать розподілений прибу­ток (тимчасово невикористані кошти), прибуток господарського обігу, кредиторська заборгованість, у тому числі заборгованість із бюджетних платежів і відрахувань на соціальне страхування, ро­бітникам і службовцям з оплати праці, за виданими векселями. Також до грошових засобів відносять коротко- й довгострокові кредити комерційних банків, централізовані і децентралізовані кошти для фінансування капіталовкладень, доходи від реалізації цінних паперів, інші, відображені у пасиві бухгалтерського саль­дового балансу підприємства, кошти.

 

« Содержание


 ...  353  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я