— мінімальність витрат на управління податковою системою.
Структура податкової системи Р. Масгрейва актуальна і сьогодні. Так, в Україні невирішеним залишається питання рівномірного розподілу податкового тиску на різні верстви населення і господарюючих суб'єктів.
За радянських часів податки в Україні сплачували з обороту — виручки від реалізації товарів і послуг. З переходом до ринкових відносин податок з обороту скасовано, а новостворена податкова система передбачала розширення бази оподаткування господарюючих суб'єктів. Запровадження податку на додану вартість збільшувало витрати виробництва при кожному обороті коштів на суму, призначену для перерахування до державного бюджету задовго до фактичного отримання виручки від реалізації продукції. Це спричинило гострий дефіцит оборотних засобів, скорочення
виробництва, тінізацію економіки. Процес формування і реформування податкової системи в Україні ще не завершився.
Сутністю будь-якої податкової реформи є зміна структури податків, об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг з метою оптимізації оподаткування, досягнення балансу інтересів економіки і соціальної спрямованості. Реалізується вона через відповідну податкову політику — складову економічної політики держави, що базується на сукупності юридичних законодавчих актів, які встановлюють види податків, порядок їх стягнення і регулювання. У межах податкової політики відбувається свідоме використання податків для досягнення певних цілей.
На початку XXI ст. державний бюджет України більш ніж на 3/4 формувався за рахунок податків, а частка неподаткових надходжень становила приблизно 24 %. До структури податкової системи України належать загальнодержавні та місцеві податки і збори (рис. 4.10).
РИС. 4.10. Податкова система України
Непрямі податки. До них належать ПДВ, акцизний збір та мито.
• Податок на додану вартість. Він установлений як відсоткова надбавка до ціни. Забезпечує основну масу податкових надходжень бюджету.
• Акцизний збір. Вид специфічних податків, установлених за індивідуальними ставками для кожного підакцизного товару. Вони є непрямим податком на товари широкого вжитку, який включають до їх цін або плати за послуги.
• Мито. Цей податок стягується з товарів, які переміщують через митний кордон країни.
Прямі податки. До них відносять податок на прибуток підприємств; податок на прибуток фізичних осіб; податок на нерухоме майно; плату за землю; податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на промисел; фіксований сільськогосподарський податок.
Загальнодержавні збори. Вони охоплюють державне мито; рентні платежі; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за
рахунок державного бюджету; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення довкілля; збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та Фонду соціального захисту населення; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір до Державного інноваційного фонду; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; збір за використання радіочастотного ресурсу України.
Місцеві податки. До них належать податок з реклами, комунальний та єдиний податок.
Місцеві збори. Вони охоплюють готельний збір; збір за при- паркування автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш у бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право використання місцевої символіки; збір за проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збір із власників собак.
» следующая страница »
1 ... 354 355 356 357 358 359360 361 362 363 364 ... 452