Політична економія

Притаманність політичній економії загальних методів дослі­дження її предмета зумовлена тим, що виробничі відносини, хоч і не містять жодного атома речовини, є матеріальним утворенням — існують незалежно від свідомості і волі людей та розвиваються за загальними законами матеріального світу. В економічній науці такі методи виражають загальні підходи до наукового освоєння економічної дійсності, дають загальну філософсько-методологіч­ну базу, світоглядний стрижень дослідження економічних явищ і процесів. Необхідність використання часткових методів при дослідженні предмета політичної економії зумовлюється його відмінностями від предмета інших наук. Ці методи є конкретни­ми інструментами, прийомами, засобами, за допомогою яких усе­бічно досліджують різні аспекти економічної системи. Серед них виокремлюють специфічні (прив'язані до конкретної методоло­гії) й універсальні (можуть бути використані в будь-якій методо­логії) методи.

Класифікація і характеристика методів політичної економії. Серед методів політичної економії як системи теоретичних під­ходів, що описують економічні процеси і явища, виокремлюють діалектико-матеріалістичний метод, системний метод, метод сходження від абстрактного до конкретного, метод єдності істо­ричного і логічного, метод наукової абстракції. Крім того, для пі­знання кількісних властивостей предмета політичної економії іс­нують статистичні і математичні методи.

Діалектико-матеріалістичний метод. Згідно з матеріаль­ністю виробничих відносин та їх розвитком за певними законами політична економія активно послуговується цим методом як все­осяжним науковим способом пізнання, що поєднує два принципи підходу до предмета дослідження: матеріалізм і діалектику.

Принцип матеріалізму. Ґрунтується на первинності матерії і вторинності свідомості. Так, при вивченні товару спочатку аналі­зують його споживчу вартість, пов'язану з речовим змістом, а вже потім — вартість, яка є суто суспільним явищем і не містить жод­ного атома речовини природи.

Принцип діалектики. Означає, що і матерія, і свідомість роз­виваються за законами діалектики: законом роздвоєння цілого на протилежності, внутрішня суперечність (боротьба) між якими є джерелом розвитку; законом нагромаджування у предметі кількіс­них властивостей, що призводить до зміни його якісного стану; законом заперечення заперечення, згідно з яким нове, прогресив­ніше заперечує застаріле, але зберігає у своїй основі певні його влас­тивості. Прикладом застосування діалектичного принципу дослі­дження предмета політичної економії може слугувати закон єдності і боротьби протилежностей, який виявляється у формі суперечнос­ті між речовим змістом і суспільною формою способу виробництва, тобто між продуктивними силами і виробничими відносинами.

Застосування політичною економією принципів матеріалізму і діалектики дає змогу виокремити у всій сукупності суспільних відносин матеріальні виробничі відносини як предмет політичної економії; з'ясувати загальний зв'язок та сутність економічних явищ у конкретному способі виробництва; розкрити закони, що регулюють функціонування та розвиток суспільного виробництва в межах кожної історичної форми суспільства. Зокрема, застосу­вання діалектико-матеріалістичного методу дало змогу К. Марксу з'ясувати протилежні сторони основного виробничого відношення капіталістичного способу виробництва (наймана праця — капі­тал) та суперечність між ними, відкрити закон додаткової вартос­ті як закон розвитку та самозаперечення капіталізму.

Системний метод. Він є важливим загальним засобом пізнан­ня сутності економічних явищ і процесів. Системний метод охоплює методи лінійного програмування, економіко-математич- ного моделювання, що є наслідком розвитку технічних наук, ма­тематики, біології, і на їх основі — економічну кібернетику. Сис­темний метод пізнання предмета політичної економії передбачає підхід до виробничих відносин як до цілісної системи, в якій окре­мі виробничі відносини і економічні закони знаходяться у функціо­нальних, причинно-наслідкових, ієрархічних, прямих і зворот­них зв'язках. Цей метод має на меті з'ясувати структуру цілісної системи виробничих відносин, функції її взаємопов'язаних еле­ментів та зв'язків між ними. Як правило, взаємопов'язані елемен­ти вступають між собою у такі зв'язки:

 

« Содержание


 ...  25  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я