• Депозитні операції — основний вид пасивних операцій. Це всі термінові та безтермінові вклади фізичних осіб і господарюючих суб'єктів. Результатом пасивних операцій КБ є утворення банківських ресурсів — коштів, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій.
Активні операції КБ. Це операції, через які банки розміщують власний та акумульований грошовий капітал. До них належать кредитні операції, операції з цінними паперами, облік векселів, касові операції, угоди з нерухомістю. До 8 % їх припадає на кредитні операції та операції з цінними паперами.
Результатом здійснення банківських операцій є банківський прибуток, який утворюється переважно за рахунок різниці між сумою відсотків за надання кредитів і відсотків, сплачених вкладникам. До нього належать і доходи банків від операцій із цінними паперами, біржових операцій та надання позик власного капіталу.
Банківський прибуток — частина прибутку (додаткової вартості), яка ств
рюється у сфері виробництва і присвоюється власником (банком) позичкового капіталу як відсоток.
На початку XXI ст., зокрема в 2000 р., у банківській системі України було зареєстровано 214 банків. Їх агрегований капітал становив усього 4,9 % від загального обсягу ВВП України (у країнах Східної Європи цей показник у середньому становив 40 %, Західної Європи — 80 % від ВВП). Тому першочерговими завданнями банківської системи України є активізація процесу нарощування банківського капіталу, активне використання всіх джерел ресурсів банку через залучення вільних грошових коштів господарюючих суб'єктів та населення шляхом створення банками сприятливих для цього умов.
Розвиток банківської системи України ускладнюється недосконалістю, а в окремих випадках відсутністю законодавчої бази, надто ризикованою кредитною політикою банків, які прагнуть якнайвищих прибутків, відсутністю висококваліфікованих кадрів тощо.
Загальною основою зміцнення банківської системи є економічне зростання в усіх галузях та сферах господарства, що сприятиме збільшенню грошових ресурсів у суспільстві.
Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути
Функціонування в економіці банківського і промислового капіталів, їх переплетення породжують нову форму капіталу — фінансовий капітал.
Фінансовий капітал — якісно нова форма капіталу, яка виникає внаслідок
злиття промислового і банківського капіталів та слугує подальшому усуспільненню виробництва.
На початковій стадії розвитку фінансовий капітал, за спостереженням австрійського політичного діяча і теоретика Рудольфа Гільфердінга (1877—1941), був капіталом, «що знаходиться у розпорядженні банків і застосовується промисловцями». У процесі такого застосування банківський і промисловий капітали переплітаються і функціонують як єдність.
У вузькому розумінні переплетення банківського і промислового капіталів характеризується їх безпосереднім об'єднанням у межах однієї організації під єдиним контролем, що виявляється в існуванні деяких типів концернів. У широкому розумінні — переплетення, зрощування є тісним взаємозв'язком банківських і промислових капіталів, установленням між ними міцних кредитних відносин та інших зв'язків. Еволюція банків і кредитної системи об'єктивно зумовлює розвиток фінансового капіталу, який набуває нових ознак і форм утілення.
На початку XIX ст. банки були посередниками у здійсненні платежів і наданні кредитів. Цим і обмежувався їх зв'язок із промисловим капіталом. Однак уже наприкінці XIX — на початку XX ст. змінилися не лише розміри, а й характер банківського кредиту, зміцніли кредитні зв'язки між великими банками і великими промисловими підприємствами. Банки почали проникати у промисловість, ставати співвласниками промислових підприємств.
» следующая страница »
1 ... 197 198 199 200 201 202203 204 205 206 207 ... 452