Політична економія

належать: страхові, інвестиційні та фінансові компанії, пенсійні та благодійні фонди, позиково-ощадні асоціації, кредитні спілки, ломбарди тощо, які активно і небезуспішно конкурують з банків­ською системою. Цьому сприяють зростання доходів населення; розвиток ринку цінних паперів; надання цими інститутами спеціа­лізованих послуг, яких не надають банки; а також можливість акумулювати грошові кошти на тривалий строк і здійснювати довгострокові інвестиції.

Діяльність цих установ на ринку позик зводиться до акумуля­ції заощаджень населення, надання кредитів через облігаційні по­зики корпораціям і державі, мобілізації капіталу через усі види акцій, надання іпотечних і споживчих кредитів, а також кредит­ної взаємодопомоги.

Між спеціалізованими кредитно-фінансовими інститутами то­читься гостра конкурентна боротьба. Наприклад, страхові компа­нії конкурують з пенсійними фондами за залучення пенсійних за­ощаджень і вкладення їх у акції; позиково-ощадні асоціації — зі страховими компаніями у сфері іпотечного кредиту і вкладів у не­рухомість, державні цінні папери; фінансові компанії — зі стра­ховими компаніями у сфері споживчого кредиту. Всі вони конку­рують з комерційними банками за залучення заощаджень насе­лення. Ці види конкуренції мають загалом неціновий характер, що спричинене специфікою пасивних операцій кредитно-фінансо­вих установ. Якщо, наприклад, у банківській справі діє відсотко­ва ставка за вкладами і наданими кредитами, то у страховій спра­ві — страховий тариф, який визначає розмір страхової премії та страхового відшкодування. Формою доходу інвестиційних компа­ній є курсова різниця акцій як об'єктів купівлі-продажу. Неціно- ва конкуренція зумовлена також неможливістю порівняти опера­ції, які здійснюють небанківські кредитно-фінансові установи, та ціни на них.

Існування в кредитній системі спеціалізованих небанківських кредитно-фінансових інститутів значно розширює фінансові мож­ливості окремих клієнтів і дрібних фірм, оскільки збагачує варіан­ти вибору власником дрібного бізнесу джерел кредитування.

В Україні система спеціалізованих небанківських кредитно-фі­нансових інститутів перебуває на стадії формування. її суб'єктами є комерційні страхові компанії, пенсійні фонди та інші установи, роль яких у системі кредитних відносин стає помітнішою.

2.12.                 Акціонерний капітал і дивіденд

З'ясування сутності, функцій та механізму економічної реа­лізації акціонерного капіталу має особливе значення у форму­ванні цілісного економічного мислення громадян України, ос­кільки саме ця ф1орма капіталу домінує у структурі економіки розвинутих країн

, вона вже зараз є найпоширенішою і в еконо­міці України.

Сутність акціонерного капіталу

На відміну від промислового, торгового та позичкового капіта­лів акціонерний капітал функціонує не в певній сфері економіки, а в кожній з її сфер, тому він є не особливим видом капіталу поряд із промисловим, торговим і позичковим, а особливою формою ор­ганізації капіталу, що функціонує у будь-якій сфері економіки. У цьому і полягає його основна особливість.

Акціонерний капітал утілює у собі, по-перше, сутнісні влас­тивості капіталу як самозростаючої вартості (капіталу взагалі), по-друге, властивості тих особливих видів капіталу, формою ор­ганізації яких він є. Так, якщо акціонерний капітал функціонує у сфері виробництва матеріальних благ, то йому, з одного боку, притаманні сутнісні властивості капіталу як самозростаючої вар­тості: наймана праця, виробництво додаткової вартості, рух са- мозростаючої вартості, які відображаються поняттями «товар ро­боча сила», «постійний і змінний капітали», «норма і маса додат­кової вартості» тощо; а з іншого боку — властивості та функції саме промислового капіталу, які відображаються поняттями «кругооборот капіталу», «грошовий, продуктивний та товарний капітали», «оборот капіталу», «основний та оборотний капітали» тощо.

 

« Содержание


 ...  204  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я