Політична економія

Політику «дешевих грошей» НБУ взяв на озброєння на почат­ку XXI ст.

Усі функції ЦБ тісно взаємопов'язані. Кредитуючи державу та банки, він одночасно створює засоби обігу, здійснює випуск і пога­шення державних зобов'язань, впливає на рівень позичкового від­сотка. Все це створює об'єктивні передумови для виконання ЦБ функції регулювання всієї грошово-кредитної системи країни і відповідно всієї економіки.

Особливості діяльності комерційних банків. На комерційних банках як базовій ланці кредитної системи базується кредитно-фі" нансове обслуговування господарюючих суб'єктів.

Комерційний банк (КБ) — установа, яка створена для залучення грошових засобів юридичних і фізичних осіб та розміщення їх від власного імені на кредитних умовах: повернення, платності, терміновості, а також для здійс­нення інших банківських операцій з метою одержання прибутку у формі по­зичкового відсотка.

Саме спрямованістю на одержання прибутку комерційний банк відрізняється від ЦБ. Основними його функціями є:

—               мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетво­рення їх на капітал;

—              кредитування підприємств, держави, населення;

—                організація та здійснення розрахунків у народному госпо­дарстві;

—              випуск кредитних засобів обігу;

—              консультування, надання економічної та фінансової інфор­мації.

КБ можуть виконувати всі функції інших кредитно-фінансо­вих інститутів, крім ЦБ. Сучасні КБ виконують до 200 різних опе­рацій.

Залежно від функцій і характеру здійснюваних операцій серед КБ виокремлюють інвестиційні, іпотечні та ощадні.

Інвестиційні банки. Вони є спеціалізованими кредитними ус­тановами, що здійснюють фінансування і кредитування інвести­цій. Основними об'єктами інвестиційної діяльності є облігації при­ватних компаній і держави, акції корпорацій. Сукупність банків­ських ресурсів, укладених у цінні папери, утворює інвестиційний портфель. Його структура дає змогу мінімізувати ризик невико­нання емітентом (установа, що випускає в обіг цінні папери та ін.) узятих на себе зобов'язань і отримати максимальний прибуток.

Іпотечні банки. Виступають як установи, що спеціалізуються на наданні довгострокових позик під заставу нерухомості — землі та будівель. Такими є земельні банки, які дають позику під заста­ву землі. Ресурси іпотечних банків формуються за рахунок влас­них нагромаджень та іпотечних облігацій (довгострокові цінні па­пери, які випускають під заставу нерухомого майна. Вони прино­сять сталий відсоток, їх емітентами є торговельно-промислові корпорації). Крім того, ресурси іпотечних банків формуються за рахунок звичайних банківських послуг. Ці ресурси використову­ють для надання іпотечного кредиту — довгострокової позики під заставу нерухомості, іпотеки. За несплати заборгованості в строк позичальник утрачає нерухомість, якою забезпечено кре­дит, і право на заставне майно переходить до банку або іншого власника.

Ощадні банки. Вони займають важливе місце в кредитній сис­темі. Ощадні банки залучають заощадження населення, які без Допомоги кредитної системи не можуть функціонувати як капітал. Крім мобілізації тимчасово вільних коштів фізичних і юридичних осіб, вони розміщують ці кошти в економіку через операції з цін­ними паперами, кредитування споживчих потреб населення, на­дання різноманітних юридичних послуг, здійснення валютних операцій.

Діяльність КБ із залучення вільних коштів та кредитування господарюючих суб'єктів здійснюється через різноманітні банків­ські операції, які поділяють на пасивні й активні.

Пасивні операції КБ. До них належать операції із залучення коштів. Співвідношення між власними і залученими коштами банку повинно становити не менше 1:10.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 196 197 198 199 200 201202 203 204 205 206  ... 452