Політична економія

Міжнародний кредит — сукупність кредитних відносин, яка опосередковує

рух і функціонування позичкового капіталу між країнами.

Суб'єктами міжнародного кредиту є держава та її структури, банки, міжнародні кредитно-фінансові інститути, фірми та орга­нізації, фізичні особи. Об'єктами міжнародного кредиту є гро­шові (валютні) або товарні ресурси, які передаються з однієї краї­ни в іншу на засадах принципів кредитування.

Міжнародний кредит поділяють на такі види:

—               державний кредит (кредит на двосторонній основі, в тому числі позики міжнародних організацій);

—                 банківський кредит (кредит між банками різних країн. Суб'єктами або одним із суб'єктів цього виду кредиту виступають банки. За формою він є фінансовим кредитом, надається у валю­тах країни-кредитора, країни-боржника або в кількох валютах. Міжнародний банківський кредит не такий гнучкий, як міждер­жавний);

—                комерційний кредит (кредит, що обслуговує зовнішню тор­гівлю та послуги господарюючих суб'єктів. Він найменш зручний з точки зору позичальника, оскільки сфера його функціонування обмежена відносинами з фірмою-експертом, а позичальник — фір- ма-імпортер — потрапляє у пряму комерційну залежність від кре­дитора. За сутністю комерційний (фірмовий) кредит означає від­строчення платежу за продані в кредит товари.

Різновидом міжнародного кредиту є урядовий кредит на двосторонній основі. Його надає країна або міжнародні валютно- кредитні організації іншій країні в товарній або грошовій формі на основі міжурядових угод. За цього кредиту суб'єктами кре­дитних відносин виступають окремі держави, а об'єктом пере­розподілу — їхній національний доход. Урядовий кредит може бути безвідсотковим, пільговим або надаватися як субсидія. Найчастіше він є цільовим, тобто спрямовується на забезпечен­ня конкретних проектів, програм економічного та соціального розвитку.

У міжнародному обороті кредит виконує функцію нагрома­дження та перерозподілу позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного відтворення з метою отримання максимальних прибутків.

Україна залучає іноземні кредити для розв'язання проблем структурної перебудови економіки, технічного переоснащення і модернізації виробничих процесів, конверсії (лат. сопуегеіо — перетворення, зміна), розвитку експортного потенціалу тощо. Відкрито кредитні лінії під конкретні проекти і програми. Стало­го характеру набули відносини НБУ з МВФ, Світовим банком, Єв­ропейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР), централь­ними банками багатьох зарубіжних країн (Німеччини, Франції, Китаю, Нідерландів, Ірану). Водночас почали з'являтися пробле­ми, спричинені зростанням зовнішнього боргу держави та його обслуговуванням. Наприклад, норма обслуговування боргу, яку розраховують як відношення суми платежів за обслуговування зовнішньої заборгованості (відсоток за боргами та погашення ос­новної суми боргу) до загального обсягу експорту, свідчить, що значна частка валютного прибутку вилучається з економічного обороту країни.

Недостатній сукупний економічний потенціал України спри­чинив зниження кредитного рейтингу країни, яка належить до країн з високим кредитним ризиком.

Сутність і становлення банківської системи. Центральний і комерційний банки

Сутність і становлення банківської системи. Основною ланкою кредитної системи кожної країни є банки, які здійснюють основ­ну частину кредитних і фінансових операцій.

Банк — суб'єкт кредитних відносин, який володіє, розпоряджається і вико­ристовує власні та запозичені кошти з метою одержання прибутку у формі

позичкового відсотка.

Сукупність різноманітних банків, що функціонують у країні, утворює банківську систему, яка є основою кредитної системи. Ді­яльність банківської системи спрямована на опосередкування зв'язків між різними галузями економіки. Банки, перебуваючи у центрі ділового життя, здійснюють найрізноманітніші операції, пов'язані з рухом капіталів, організацією грошового обігу, фінан­суванням господарств, валютно-кредитними відносинами, посе­редницькими послугами, управлінням майном тощо. Вони забез­печують господарську діяльність необхідними засобами, створю­ючи умови для організації ділового циклу.

 

« Содержание


 ...  198  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я