Роздрібна торгівля
|
Спеціалізовані магазини |
|
Багатофілійні магазини |
|
Магазини * стандартних цін |
|
|
V |
1 |
ґ |
1 |
||
|
Торгівля навиплат |
|
Універсальні магазини |
Магазини самообслуговування |
||
Посилкова торгівля
Рис. 2.19. Основні види підприємств роздрібної торгівлі
Роздрібна торгівля нерідко здійснюється у формі франчайзингу (англ. franchising, букв. — угода про передання права на використання торгової марки). Це підприємницька діяльність у сфері збуту товарів, сутністю якої є система відносин між материнською компанією (франчайзером) і її дочірніми, або підпорядкованими їй, підприємствами (франчайзі). Виникла вона у США і поєднує в собі переваги великого і малого бізнесу.
Франчайзинг — форма підприємницької діяльності, в тому числі й у сфері торгівлі, за якої мала фірма вибудовує свою діяльність відповідно до правил, вимог великої (материнської) компанії, що забезпечує дочірню фірму товарами, технологіями, допомагає у бізнесі.
Система франчайзингу нині широко використовується в США («Макдональдс», «Піца Хаг»), країнах Західної Європи. Як правило, материнська фірма делегує франчайзі фірмовий знак (торгову марку), допомагає у маркетингових дослідженнях, рекламній діяльності в обмін на зобов'язання торгового підприємства продавати її продукцію. Фірма-франчайзер впливає на вибір зони діяльності, сегмента споживачів, розташування торгової мережі, підготовку кадрів, нерідко допомагає фінансами.
Для розвитку роздрібної торгівлі характерні такі паралельні тенденції:
— універсалізація торгівлі (спричинена різнобічністю індивідуального попиту, що зумовлює створення змішаних та універсальних магазинів для торгівлі різноманітними товарами);
— спеціалізація торгівлі (її наслідком є виникнення магазинів, що спеціалізуються за групами товарів і окремими товарами, формами обслуговування, характером попиту, цінами тощо).
У діяльності багатьох торгових підприємств поєднуються обидві тенденції. Такими є великі змішані магазини зі спеціалізованими відділами. Багато малих підприємств, неспроможних витримувати конкуренцію, намагаються встановлювати контрактні (ліцензійні) відносини між підприємствами торгівлі та виробниками товарів (франчайзинг).
Зовнішня торгівля. Її основою є розвиток міжнародного поділу праці, який від рабовласницької епохи до промислової революції, що відбулася наприкінці XIX — на початку XX ст., розгортався на основі відмінностей кожної країни у сировинних та людських ресурсах, природно-кліматичних умовах і зумовлював необхідність для одних країн пошуку потрібної сировини, розширення сфери збуту своїх товарів, а для інших — придбання цих товарів і збуту своїх. Саме це стало імпульсом для розвитку зовнішньої торгівлі. В сучасну епоху вона базується на різній ефективності виробництва окремих товарів і послуг, що зумовлена використанням відмінних за продуктивністю технологій, рівнем концентрації виробництва, національними особливостями господарсько-економічної діяльності.
Зовнішня торгівля — торгівля між країнами, яку формують ввезення (імпорт) і вивезення (експорт) товарів, що здійснюються на основі міжнародного поділу праці, інтернаціональної вартості товарів як основи світових цін.
Ефективне функціонування зовнішньої торгівлі дає змогу досягти оптимальних пропорцій у сфері виробництва і споживання. Це можливе за умови застосування таких важливих елементів зовнішньої торгівлі, як торговий баланс, зовнішньоторговельне сальдо, зовнішньоторговельний оборот країни.
» следующая страница »
1 ... 175 176 177 178 179 180181 182 183 184 185 ... 452