— доведення товарів як суспільних споживчих вартостей від сфери виробництва до сфери споживання (виробничого й особистого) зі здійсненням усіх видів діяльності, пов'язаних з переміщенням матеріально-речових благ у процесі суспільного відтворення.
Здійснюваний торговим капіталом товарний обіг на ринку охоплює дві стадії: купівлю товарів у товаровиробників (Г—Т) та продаж товарів споживачам (Т—Г).
Купівля товарів у товаровиробників (Г—Т). На цій стадії торгові підприємці повинні враховувати територіальне розміщення виробництва товарів, умови транспортування, ціну та якість виробів. Територіальне розміщення виробництва товарів не тотожне територіальному розміщенню їх споживачів. Не збігається час виробництва товарів із часом їх споживання. Тому функціями торговельних підприємців є доставка товарів із місць виробництва в місця споживання, створення їх певних запасів, зберігання товарів.
Продаж товарів споживачам (Т—Г'). На цій стадії перед підприємцями постають інші завдання. Вивчення попиту, його структури, тенденцій змін, пристосування товарного асортименту до попиту є передумовами прибуткового функціонування торгового капіталу. Це особливо важливо стосовно предметів особистого споживання, які користуються попитом мільйонів споживачів.
Отже, у кожному з актів обігу товарів торгові підприємці реалізують різні функції. Ївідмінність спричинює необхідність організаційно-технічного відокремлення апарату здійснення цих актів у окремі ланки та утворення різних форм торгівлі. Ними є оптова, роздрібна та зовнішня торгівля.
Оптова торгівля. Вона є посередницькою формою торгівлі між промисловими і торговими підприємцями, а також між самими торговцями. Її об'єкти — купівля-продаж великих партій товарів. Оптова торгівля пов'язує райони виробництва з районами споживання, забезпечує реалізацію товарів, створених у промисловості та інших сферах матеріального виробництва, формує замовлення виробництву, поставки товарів для роздрібної торгівлі. Виникнення цих функцій пов'язане з необхідністю концентрації та зберігання товарних запасів, розукрупнювання виробничих партій товарів і комплектування торгового асортименту, контролю якості товарів, вивчення попиту, пошуку та акумуляції товарних ресурсів, надання послуг роздрібній торгівлі в процесі постачання їй товарної маси.
Оптова торгівля — збут товарів великими партіями одними підприємцями
іншим.
Завдяки функціонуванню оптової торгівлі виробник звільняється від реалізації товарів. Виробництво раціонально спеціалізується, усуваються зайві витрати виробництва та споживання в просторі і часі, забезпечуються регулярність і ритмічність постачання товарами всіх ланок торгівлі. Основні складові оптової торгівлі представлено на рис. 2.18.
Кожній зі складових оптової торгівлі притаманні певні особливості організації, тому вони кваліфікуються як її специфічні
Оптова торгівля
1 |
' |
|
1 |
f |
|
1 |
г |
|
1 |
ґ |
|
1 |
г |
Біржова торгівля |
|
Ярмарки |
- |
Торги |
- |
Аукціони |
— |
Торгові доми |
Рис. 2.18. Форми оптової торгівлі
форми. Насамперед це стосується особливостей взаємодії партнерів та економічного руху об'єктів купівлі-продажу (товарів).
Біржова торгівля. Ця форма торгівлі охоплює найбільше товарних потоків. Здійснюється вона у спеціалізованих центрах — товарних біржах, які зародилися у XV—XVI ст. в Італії (Генуя, Венеція, Флоренція), невдовзі поширившись по всій Європі. Найбільшого розвитку вони досягли у XIX ст.
» следующая страница »
1 ... 171 172 173 174 175 176177 178 179 180 181 ... 452