Політична економія

Торговий баланс. Співвідношення надходжень і платежів від експорту та імпорту, а також вимог і зобов'язань щодо інших дер­жав. З його допомогою формують розрахунки за зовнішньоторго­вельними операціями країни.

Торговий баланс залежить від виробничих можливостей краї­ни та її місця в міжнародному поділі праці, тенденції до інтерна­ціоналізації виробництва, збереження та зміцнення самодостат­ності національних економік. За дефіциту торговельного балансу держава вдається до відповідних протидіючих засобів: підвищен­ня тарифів, імпортних квот (лат. quota — частка, що припадає на кожного), ліцензій тощо.

Зовнішньоторговельне сальдо (італ. saldo — розрахунок, зали­шок). Його формують на основі торгового балансу, тобто на основі різниці між надходженнями від експорту і платежами за імпорт товарів. Зовнішньоторговельне сальдо може бути активним (пози­тивним) , якщо експорт за своїм обсягом перевищує імпорт, і пасив­ним, якщо імпорт товарів є більшим за експорт. Надходження від експорту є джерелом валюти для оплати імпорту.

Кожна країна, безперечно, прагне мати активне зовнішньо­торговельне сальдо, досягнуте не за рахунок експорту сировини, напівфабрикатів, а високотехнологічної, наукоємної продукції. Аналіз цих показників свідчить про економічний потенціал, кон­курентоспроможність країни на міжнародних ринках.

Зовнішньоторговельний оборот. Це сума експорту та імпорту країни за певний час. Розраховують його у поточних і незмінних одиницях. Він показує обсяги міжнародного обміну товарами і послугами країни. Статистика Організації Об'єднаних Націй (ООН) містить дані про світовий товарооборот, представлений су­мою вартості експорту всіх країн світу, оскільки обсяг вивезення з усіх держав відповідає обсягу ввезення у ці держави.

Регулювання зовнішньої торгівлі значною мірою здійснюєть­ся державою, що втілюється в її зовнішньоторговельній політиці. Схематично основні напрями цієї політики наведено на рис. 2.20.

РИС. 2.20. Регулювання державою зовнішньоторговельної політики

'Крайній протекціонізм виявляється у «торговельних війнах», проявом яких є прийняття урядами двох країн-партнерів заходів для доступу на їх внутрішні ринки експортних товарів. Наприклад, «годинникова війна» між Швейцарією та США, «текстильна війна» між Японією і США в 50—70-ті роки XX ст.

Зовнішня торгівля є надзвичайно динамічним явищем. Сучас­ний етап її розвитку характеризують такі тенденції:

—              суттєві зміни у географічній структурі зовнішньої торгівлі;

—               зниження частки торгівлі сировиною і підвищення частки торгівлі готовою продукцією;

—              значне зростання обсягів науково-технічної продукції;

—              вплив на ціни у сфері зовнішньої торгівлі не тільки попиту і пропозиції, а й особливостей, спричинених великими і регуляр­ними угодами у центрах світової торгівлі.

З утворенням постіндустріального, інформаційного суспільс­тва суттєво змінилися форми організації, структура, динаміка, ре­гулятивні механізми зовнішньої торгівлі. Очевидно, у XXI ст. цей процес набуватиме нової динаміки.

2.10.                 Позичковий капітал і позичковий відсоток

З розвитком ринкового господарства грошова форма промис­лового капіталу відокремлюється від нього і перетворюється на позичковий капітал, який самостійно функціонує поряд із про­мисловим і торговим капіталами та приносить власникам особли­ву форму доходу — відсоток.

Історично позичковому капіталу передує лихварський. Він іс­нував іще за рабовласницького та феодального способів виробниц­тва як незалежна і самостійна форма капіталу.

 

« Содержание


 ...  181  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я