Обслугову ван н я процесу реалізації товарів і втіленої в них додаткової вартості
Скорочення часу обороту капіталу
Зниження витрат обігу на одиницю реалізованого товару
Збільшення величини капіталу, зайнятого у сфері виробництва
Підвищення норми прибутку
Зменшення частини капіталу, зайнятого у сфері обігу
Рис. 2.16. Сутність і функції торгового капіталу
Виокремлення торгового капіталу в самостійну форму на певному етапі розвитку капіталістичного виробництва відповідало економічним інтересам усіх суб'єктів ринкової економіки, оскільки підвищувало ефективність функціонування капіталу як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, що забезпечувало загальне зростання прибутковості капіталу.
Сучасні тенденції взаємозв'язку промислового і торгового капіталів
Відокремлення частини промислового капіталу в торговий не вирішило всіх суперечностей між виробництвом і обігом товарів. Тому в сучасних умовах поглиблюється інтеграція промислового і торгового капіталів на новій основі. Пристосовуючи виробництво до попиту й забезпечуючи стабільні прибутки, дбаючи про контроль за реалізацією і споживанням своїх товарів, промислові компанії створюють власні збутові мережі. Крім того, їх організовують і великі торгові компанії. Внаслідок цього рух промислового і торгового капіталів переплітається на основі кооперації виробництва і торгівлі.
Теоретичним відображенням цих процесів стала концепція маркетингу, змістом якої є організаційно-економічна інтеграція руху промислового і торгового капіталів. Формування її обумовлене кризами перевиробництва й ускладненням збутової діяльності. За цих умов необхідно було змінити тактику і стратегію виробничої та збутової діяльності, запровадити планомірну форму роботи у сферах виробництва і реалізації товарів. У 50-ті роки XX ст. у США та інших індустріально розвинутих країнах почав формуватися «ринок споживача», який характеризується пріоритетним становищем покупця стосовно продавця. Тодішня маркетингова діяльність була спрямована на розв'язання проблеми збуту вироблених товарів, забезпечення планомірності реалізації товарної маси. Підприємці орієнтувались не на потреби ринку, а на свої виробничі можливості. Сучасний маркетинг, навпаки, ставить виробництво та пропозицію у залежність від безпосереднього споживача товарів і послуг, що відіграє важливу роль у відтво- рювальних процесах. Маркетинг є видом людської діяльності, спрямованим на задоволення потреб людей через обмін. Його зміст охоплює аналіз і вивчення ринків, позиціонування товарів, ціноутворення, товарно-розподільчу політику, рекламу та управління збутом. Отже, функцію маркетингу можна сформулювати як пристосування виробництва до вимог ринку, тобто планомірну організацію виробництва товарів, орієнтовану на заздалегідь виявлений попит.
Маркетинг — спрямована на задоволення потреб споживачів та отримання прибутку діяльність у сфері ринку товарів, послуг, цінних паперів, яка полягає у просуванні товарів на ринки, формуванні попиту, стимулюванні збуту товарів, розвитку і прискоренні обігу товарного капіталу.
За такого трактування маркетинг не є особливою функцією промислового або товарного капіталу, він лише виражає специфічний погляд на підприємництво, мета якого — «створення споживача».
На етапі зрілих ринкових відносин застосовування маркетингу в практиці виробничо-комерційної діяльності підприємств і фірм постає як новітня форма розвитку взаємозв'язків промислового і торгового капіталу. До найголовніших функцій маркетингу належать:
— вивчення ринку продукції за основними групами споживачів;
— планування виробництва товарів і послуг на основі врахування попиту (потреб) потенційних і реальних покупців;
» следующая страница »
1 ... 167 168 169 170 171 172173 174 175 176 177 ... 452