Розв'язання цієї суперечності втілилось у поступовій підпорядкованості купецького капіталу закономірностям функціонування промислового капіталу і подальшому виокремленні його в торговий. Передумовою цього процесу є сам механізм кругообороту промислового капіталу, складовими якого є безперервність кругообороту його функціонально особливих форм: грошової та товарної. З поглибленням суспільного поділу праці реалізація товарів, створених промисловим капіталом, зосереджується у руках певної групи підприємців, які спеціалізувалися на обслуговуванні процесу зміни товарної форми вартості на грошову форму, внаслідок чого товарний капітал перетворювався на торговий.
Торговий капітал у системі капіталістичного виробництва
За капіталізму виробництво товарів стає абсолютно переважаючою формою виробництва матеріальних благ: Їх виробляють і реалізують на ринку переважно як продукти функціонування промислового капіталу. Особливістю стадії зародження капіталізму було те, що в її межах власники промислового капіталу (капіта- лісти-промисловці) здійснювали функції як виробництва, так і реалізації товарів, тобто самі, без посередників займались усіма операціями, пов'язаними з перетворенням товарної форми промислового капіталу на грошову. Це потребувало додаткових витрат капіталу на реалізацію вироблених товарів: утримання засобів торгівлі (контор, складів, магазинів тощо), оплату торговельних працівників, рекламу і т. ін. Разом з тим зосередження промислового підприємця і на виробництві, і на реалізації товарів уповільнювало оборот капіталу, розпорошувало його сили. Уповільнення обороту капіталу стало чинником поступового відокремлення функції реалізації товарів від функції їх виробництва, що зумовило відокремлення товарної форми промислового капіталу і перетворення її на самостійно функціонуючий торговий капітал. Це виявилося у тому, що функцію реалізації товарів почала забезпечувати особлива група підприємців-торговців, капітал яких не бере участі виробництві товарів. Вони купують товари у промисловців з метою їх реалізації та отримання прибутку.
Торгові капіталісти забезпечують перетворення товарної форми промислового капіталу на грошову. Це означає, що реалізація товарів, вироблених промисловим капіталом, опосередковується рухом торгового капіталу, формулою якого є: Г—Т—Г, де Г =Г + к (к — торговий прибуток).
За змістом товарний і торговий капітали є різними сутностя- ми, а значить, і різними поняттями. Якщо товарний капітал є однією з функціональних форм промислового капіталу, постаючи як певна сума товарів та втілена в них вартість, що вміщує і додаткову вартість, то торговий капітал функціонує самостійно, незалежно від промислового, обслуговуючи процес перетворення товарної вартості на грошову у сфері обігу. На відміну від промислового торговий капітал не має продуктивної форми, він функціонує лише у товарній і грошовій формах і у своєму русі долає тільки дві стадії: купівлю товарів — Г—Т і їх продаж — Т—Г'. Тому й створюється ілюзія, що як особливий вид капіталу торговий капітал є незалежною від виробництва формою капіталу, а джерелом зростання його вартості — сфера обігу. Насправді ж він похідний від промислового капіталу і лише в цій сутності постає як агент продуктивного капіталу. Отже, торговий капітал у докапіталістичну еру і торговий капітал за капіталізму — різні економічні категорії.
Торговий капітал — відокремлена частина промислового капіталу, що застосовується виключно у сфері обігу окремою групою підприємців, які займаються реалізацією товарів і перетворенням товарного капіталу на грошовий з метою отримання прибутку.
Об'єктивну можливість відокремлення і перетворення товарного капіталу на торговий створюють зміст кругообороту промислового капіталу та система капіталістичних виробничих відносин, основою яких є додаткова вартість і способи її збільшення, що виявляється у таких аспектах:
» следующая страница »
1 ... 165 166 167 168 169 170171 172 173 174 175 ... 452