Інфляційні процеси виникають і внаслідок збільшення сукупного попиту, який, перевищуючи сукупну пропозицію, спричиняє зростання цін. Їх зумовлює також збільшення державних витрат і надмірне зростання грошової маси. Все це породжує інфляцію попиту — інфляцію, обумовлену збільшенням сукупного попиту, який породжує зростання цін.
У науковому обігу побутують також поняття «імпортна інфляція», «кредитна інфляція» — явища, які проникають у країну- імпортера чи позичальника як відбитки інфляційних процесів у країні-експортері чи кредиторі.
У будь-якому разі інфляція пов'язана з рухом грошей, зароджується у розбалансованому грошовому ринку, вражає виробництво, зайнятість, споживання й інші підсистеми економічних відносин. В умовах ринку вона найвідчутніше проявляється у зростанні цін, утрачаючи свою грошову специфіку.
Для визначення рівня інфляції використовують індекс цін, який вираховують за формулою:
'«=7Г100'
де Іц — індекс цін; Цн — ціна товарів споживчого кошика на певний період; Ц6 — відповідний рівень ціни базового періоду.
Індекс цін як критерій рівня інфляції, який визначається відношенням сукупної ціни певного набору товарів (споживчого кошика) певного періоду до сукупної ціни (такого набору товарів) базового періоду, свідчить: наскільки подорожчали товари порівняно з минулим часом. Якщо він нижчий ста, це свідчитиме про дефляцію — зниження цін.
Використовують індекс цін оптовий, роздрібний, експортний, імпортний. Так, якщо індекс цін роздрібний в Україні в 1992—1993 рр. дорівнював 10 000 %, то це означає, що рівень усіх роздрібних цін у 1993 р. порівняно з 1992 р. зріс у 10 000 разів.
Для контролю інфляції визначають її темпи, які вираховують за формулою:
де Тінф — темп інфляції.
Інфляцію класифікують за рівнями та характером прояву:
1. За рівнями інфляцію поділяють на повзучу (помірну), галопуючу, гіперінфляцію та суперінфляцію.
За повзучої (помірної) інфляції ціни зростають відносно повільно (5—10 % на рік). За галопуючої інфляції ціни зростають від 10 до 100 % на рік. За гіперінфляції ціни зростають на 1—2 % щоденно, за суперінфляції — на 50 % і більше за місяць.
2. За характером прояву інфляція буває відкритою і прихованою.
Відкрита інфляція. За цього виду інфляції попит переважає пропозицію, внаслідок чого постійно зростають ціни. За таких умов споживач, намагаючись врятувати гроші, купує будь-який доступний йому товар.
Прихована інфляція. Вона є породженням централізованого встановлення цін або жорсткого контролю за ними з боку влади, адміністративних структур. Таку інфляцію не видно, оскільки ціни формально не зростають. Однак з'являється і наростає товарний дефіцит, тіньовий ринок, деформуються офіційні канали торгівлі, при цьому часто запроваджують талони і картки на дефіцитні товари тощо. Цей вид інфляції вражає централізовано керовані економічні системи.
Методи подолання інфляційних процесів. Найпоширенішими методами подолання інфляційних процесів є кейнсіанство і монетаризм.
Кейнсіанство. Зорієнтоване на стабілізацію економіки за допомогою посилення державного фінансово-кредитного регулювання і фіскальної політики. Дж.-М. Кейнс, доводячи неспроможність існування капіталізму без втручання держави, головну увагу приділяв регулюванню попиту та чинників, що впливають на нього. Оскільки попит складається зі споживання та нагромадження, то держава повинна стимулювати доступність кредиту шляхом його здешевлення, збільшення державних витрат і споживчого попиту, а отже, знижувати схильність до заощадження та посилювати — до інвестування. На його думку, держава мусить також оптимізувати попит і пропозицію на робочу силу до найприйнятнішого рівня, який би не загрожував економічній системі.
» следующая страница »
1 ... 102 103 104 105 106 107108 109 110 111 112 ... 452