Податковий менеджмент

Найбільш значна частина таких надходжень припадає на дотації, де став застосовуватися метод їх виділення зі спеціаль­ного фонду фінансової підтримки адміністративно-територіаль­них утворень, що створюється в республіканському бюджеті за рахунок відрахувань від податку на додану вартість і податку на прибуток і доходи. Нормативи таких відрахувань встановлюють­ся щорічно в законі про бюджет країни. Нормативи відрахувань набули тенденцію до зниження, що свідчить про розширення по­даткової бази.

Цей фонд розподіляється у вигляді дотацій бюджетам облас­тей і бюджету міста Мінська диференційовано, залежно від необ­хідності забезпечити збалансованість цих бюджетів. Нормативи диференціації також визначаються щорічно в законі про бюджет країни.

Виділені бюджетам областей дотації розподіляються надалі між бюджетами нижчестоящих адміністративно-територіаль­них одиниць. Цей вид безоплатних надходжень для балансуван­ня доходів і витрат (бюджетний дефіцит у республіці повністю відноситься на республіканської бюджет) має місце нині в усіх бюджетах районів і міст обласного підпорядкування, у бюджетах селищ міського типу й сільських Рад, досягаючи часто понад 50% відсотків фінансових ресурсів місцевих органів управління і са­моврядування.

Одночасно з дотаціями місцевим бюджетам в республіці ста­ли застосовувати цільове субсидування адміністративно-тери­торіальних одиниць. Для бюджетів областей і міста Мінська з бюд­жету національного уряду виділяються субвенції на утримання переданих місцевим Радам об’єктів житлово-комунального гос­подарства, на житлове будівництво й на будівництво об’єктів ко­мунальної власності.

Річний доход. Доходи бюджетів адміністративно-терито­ріальних одиниць, що утворюють необхідні фінансові ресурси для місцевого управління і самоврядування, досить різноманіт­ні. Причому законодавство містить лише загальні положення про джерела цих фінансових ресурсів. Зазначається також, що Ради, відповідно до законодавства республіки, встановлюють місцеві податки і збори, мають певну компетенцію в регулюванні ставок оподатковування по інших платежах.

Проте особливе значення тут має не стільки різноманітність джерел цих фінансових ресурсів, скільки обсяг повноважень, на­даних органам адміністративно-територіальних одиниць. Певне уявлення щодо цього дає структура доходів бюджетів місцевих Рад за методами їхнього формування.

Доходи місцевих бюджетів формуються з таких надходжень (у середньому за останні роки):

1)     власні доходи адміністративно-територіальних утворень (31-35%);

2)     регулюючі загальнодержавні податки, що зараховуються до місцевих бюджетів на основі щорічно встановлюваних норма­тивів і на довгостроковій основі (46-49%);

3)     безвідплатні надходження з республіканського бюджету (20-22).

Власні доходи складаються з: а) місцевих податків і зборів (5-10% річного доходу); б) загальнодержавних податків, закріп­люваних за місцевими бюджетами на постійній основі ( 21,5­22,5%); в) поточних неподаткових доходів, у тому числі від при­ватизації комунального майна (0,9-2,1%).

Регулюючі загальнодержавні податки, зараховувані до місце­вих бюджетів, складаються з: а) зараховуваних на основі встанов­люваних щорічно нормативів (32-34%), у тому числі від податку на додану вартість (18-21,5%) і від податку на прибуток і доходи (7,5-9,5%); б) зараховуваних на довготривалій основі (9-15%).

Безвідплатними надходженнями з республіканського бюд­жету є дотації, субсидії й субвенції.

Як випливає з цих даних, власні доходи місцевого управлін­ня і самоврядування в республіці становлять близько 1/3, однак частка місцевих податків і зборів порівняно невелика. При цьому частка власних доходів у бюджетах районів істотно знижується, а по бюджетах селищ міського типу й сільських Рад вона досить низька.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 79 80 81 82 83 8485 86 87 88 89  ... 224