Рис.2.3 Логістична схема тактичного планування |
Важливе місце для обгрунтування внутрішніх планів займають органи внутрішнього планування, до яких відносять: виробниче-диспетчерський відділ (займається міжцеховим плануванням), виробничо-диспетчерське бюро (здійснює внутрішньо-цехове планування), планово-економічний відділ (затверджує плани).
Таким чином, внутрішні плани відіграють неабияку роль у підтриманні життєдіяльності підприємства загалом, забезпечуючи його ефективний розвиток, грунтуючись при цьому на відповідних принципах і користуючись необхідними методами планування.
Порядок і методи розробки планів підрозділів
План підприємства представляє собою завчасно розроблену систему заходів, яка передбачає цілі, зміст, збалансовану взаємодію ресурсів, обсяги, методи, послідовність та терміни виконання робіт щодо виробництва і реалізації певної продукції або надання послуг.
У цьому ракурсі діяльність підрозділів підприємства спрямовується на виконання планових завдань, досягнення основних цілей підприємства. Отже, план підприємства є основою розробки планів підрозділів внутрішньої кооперації.
Під час розробки планів підрозділів необхідно дотримуватись специфічних принципів планування, які є різними як для підприємства в цілому, так і для його підрозділів. Для підприємства, нагадаємо, характерні принципи цілевизначення, системності, безперервності, збалансованості, оптимальності використання ресурсів, адекватності. До принципів Планування роботи підрозділів належать:
□ Принцип відповідності.
Означає необхідну і достатню кількісну відповідність між взаємопов'язаними розділами та показниками плану певних підрозділів підприємства, обгрунтованість планів, реальність їх виконання, відповідність між потребами в ресурсах та їх наявністю.
□ Принцип безперервності.
Є передумовою життєдіяльності планування. Він означає підтримування безперервної планової перспективи, формування та періодичну зміну горизонту планування, взаємопогодження планів діяльності підрозділів, своєчасне їх корегування.
□ Принцип координації.
Означає визначення цілей та їх субординації в межах конкретних підрозділів підприємства, з одного боку, погоджуючи плани між собою, розробку та застосування принципово нових методів і процедур планування - з іншого.
□ Принцип інтеграції.
Підрозділи, плануючи свою діяльність, повинні виходити не з власних інтересів, а з інтересів того підрозділу, життєдіяльність якого вони забезпечують. Кооперуючись між собою в діяльності, взаємопов'язуючи, тобто забезпечуючи погодження планів, підрозділи одного рангу сприяють досягненню єдиної мети - ефективній діяльності підприємства загалом.
Крім дотримання зазначених принципів, у процесі розробки планів підрозділів слід оптимально розподіляти ресурси підприємства, орієнтуючись на їх потреби.
Планування діяльності підрозділів здійснюється переважно за допомогою двох методів - синхронного і послідовного, які мають свої переваги та недоліки:
□ Метод синхронного планування.
За його допомогою планові показники підрозділів підприємства визначаються на основі прогресивних норм і нормативів, для чого необхідне створення та існування відповідної нормативної бази. Це дозволяє синхронізувати роботу підприємства в цілому.
Переваги такого методу полягають у наступному:
□ Визначеність планових показників.
□ Враховування змін норм в результаті впровадження організаційно- технічних заходів.
□ Обгрунтованість.
До його недоліків слід віднести:
» следующая страница »
1 ... 27 28 29 30 31 3233 34 35 36 37 ... 433