Підприємництво в умовах ринку

□      має відмінності на рівні підрозділів та на рівні підприємства;

□      зорієнтований на вирішення переважно тактичних (поточних) завдань; має обмежену сферу діяльності;

□      може трансформуватися під впливом розвитку як самого підприємства, так й зовнішньо-економічного середовища.

Організаційні передумови функціонування ВЕМ.

Як відомо, підрозділам підприємства повинна надаватися відносна майнова, організаційна, економічна і фінансова самостійність. Відносна тому, що підрозділи підприємства не є самостійними юридичними особами (не мають самостійних розрахункових рахунків в банках, не можуть самостійно укладати угоди зі сторонніми підприємствами та організаціями).

Внутрішньозаводські підрозділи не завжди можуть відхилятись від номен-клатурних планів, а також від затверджених для них норм, нормативів, лімітів і ставок. Абсолютно самостійно вони взмозі вирішувати лише внутрішні цехові питання оперативного планування, регулювання і управління виробництвом.

Однак в межах цілого підприємства на базі деяких допоміжних або обслуговуючих підрозділів (ремонтно-механічного, інструментального або інших цехів) можливим та доцільним с виникнення і самостійних юридичних осіб, що мають визначену організаційно-правову форму. Економічна залежність таких підрозділів від підприємницької структури проявляється у виконанні робіт (наданні послуг) згідно з укладеними договорами, що юридичне закріплені в їх засновницьких документах. Виникнення самостійних юридичних осіб на базі цехів основного виробництва не є доцільним, оскільки це може призвести до роз’єднання технологічного ланцюга основного виробництва й нашкодити економіці цілого підприємства, що цілком відображає зміст поняття “приватизація” в Україні (див.розділ 3).

До умов організації ВЕМ підприємства належать:

□                       Відносна майнова самостійність виробничих підрозділів.

Забезпечується шляхом закріплення за ними частки виробничих фондів,

яка може бути надана підрозділу в оренду. Така майнова самостійність забезпечує організаційну самостійність в сфері виробництва і є умовою надання підрозділам економічної самостійності.

□                       Відносна економічна самостійність виробничих підрозділів.

Утверджується шляхом скорочення кількості централізованих планових

показників та використання у виробничих підрозділах деяких елементів ринкової економіки. На підприємстві запроваджується механізм формування планово-розрахункових цін на продукцію, роботи, послуги для здійснення взаєморозрахунків між його підрозділами. Економічна самостійність покликана посилити на рівні підрозділів вплив таких принципів, як співвідношення затрат з результатами діяльності, економічної зацікавленості з економічною відповідальністю.

□                       Відносна фінансова самостійність виробничих підрозділів.

Досягається шляхом організації системи фінансових розрахунків на

внутрішньозаводському рівні. Для цього в межах системи ВЕМ підприємства може створюватись внутрішньозаводський госпрозрахунковий банк. Усі розрахунки в межах підприємства за ресурси, продукцію, роботи, послуги здійснюються чеками цього банку. В основу фінансових взаєморозрахунків покладені внутрішні планово-розрахункові ціни. Джерелами фінансових розрахунків для підрозділів є власний чистий прибуток, власні оборотні засоби, внутрішньозаводські кредити, надходження коштів за санкціями та інші.

□                       Створення внутрішньозаводської інфраструктури.

 

« Содержание


 ...  27  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я