Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів

Як і багато інших наук, метрологія в своєму розвитку не уникнула описового періоду. Він завершився в нашій державі капітальною працею Ф.І.Петрушевського “Загальна метрологія” (1849 р.), яку удостоїли Демідовською премією імператорської Академії наук. Для російських вчених того часу було властиве глибоке розуміння ролі і місця метрології в науці та житті.

1869 року петербурзькі академіки Б.С.Якобі, Г.І.Вільд та

О.В.Струве направили в Паризьку академію наук доповідь, в якій запропонували з метою забезпечення єдності вимірювань у міжнародному масштабі виготовити нові міжнародні прототипи метра і кілограма та розподілити їх однотипні копії між за­цікавленими державами.

Цю пропозицію прийняли, і в результаті наступної роботи вчених різних країн була підготовлена та 20 травня 1875 року підписана Метрична конвенція. Вона стала основою міжнародного наукового співробітництва, сприяла уніфікації мір і розширенню метрологічної діяльності в національному і міжнародному масштабах. Згідно з конвенцією Росія отримала платино-іридієві еталони одиниці маси №12 і 26 та еталони одиниці довжини №11 і 28, які були доставлені у нову будівлю Депо зразкових мір і ваги (нині це будинок № 19 на Московському проспекті у Санкт-Петербурзі).

1892 року управляючим Депо призначили Д.І.Менделєєва (1834 — 1907 рр.). Він так багато зробив для вітчизняної метрології, що період з 1892 по 1917 рр. отримав назву “менделєєвський етап розвитку метрології”. У 1893 році Менделєєв реорганізував Депо зразкових мір і ваги в Головну палату мір і ваги — один із перших у світі науково- дослідних закладів метрологічного напряму. Лише через 8 років у США організували Національне бюро еталонів, а 1900 року в Англії — метрологічне відділення Національної фізичної лабораторії. На чолі з Д.І.Менделєєвим була проведена велика робота із створення російської системи еталонів та їх співставлення з англійськими і метричними мірами; почала організовуватись державна метрологічна служба; реалізована широка програма наукових досліджень в галузі метрології. Власні наукові роботи Д.І.Менделєєва з метрології досі не втратили свого значення. Його наукове кредо — “Наука роз­починається ... з тих пір, як починають вимірювати; точна наука немислима без міри” — й тепер визначає роль і місце метрології у системі природничих наук.

1901 року з ініціативи Д.Менделєєва в м.Харкові була заснована так звана “повєрочна палата”. Зараз вона має назву “Українська Головна Палата мір і ваги” — головна еталонна база нашої держави. З наявних на території України 35 еталонів саме в Харкові налічується 32.

У кінці ХІХ і на початку ХХ ст. було досягнуто значних успіхів у розвитку техніки, промисловості та концентрації виробництва. У зв’язку з цим у найбільш розвинених в економічному відношенні країнах з’явилось прагнення до організованої національної стан­дартизації, яке згодом у більшості випадків завершилось створенням національних організацій зі стандартизації. Так, 1901 року в Англії створено Комітет стандартів, головним завданням якого було сприяння посиленню економічної могутності Британської імперії шляхом розроблення і впровадження стандартів на сировину, промислові вироби, військову техніку.

Посилена мілітаризація багатьох країн на початку ХХ ст. вимагала виробництва великого числа зброї при обов’язковому додержанні принципу взаємозамінності. А це завдання можна було вирішити лише з допомогою стандартизації. Тому не дивним є той факт, що під час Першої світової війни і одразу після неї заснували кілька національних організацій із стандартизації, наприклад, у Голландії (1916 р.), Німеччині (1917 р.), Франції, Швейцарії та США (1918 р.). У Росії 1923 року створили “Комітет еталонів і стандартів”.

Після Першої світової війни стандартизацію почали все більше сприймати як об’єктивну економічну необхідність. У цей час організації із стандартизації були створені у Бельгії і Канаді (1919 р.), Австрії (1920 р.), Італії, Японії і Угорщині (1921 р.), Австралії, Швеції та Чехословаччині (1922 р.), Норвегії (1923 р.), Фінляндії і Польщі (1924 р.), Данії (1926 р.), Румунії (1928 р.).

 

« Содержание


 ...  43  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я