> для забезпечення однаковості вимірів — перехід на міжнародно визнані методи та методики вимірів при одночасному базуванні на досягненнях національної метрології, що дозволить створювати та використовувати вітчизняний парк засобів вимірів;
> для захисту продукції під час її виробництва, експлуатації, транспортування чи зберігання;
> для забезпечення економії всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних показників виробництва — перехід від нормування в абсолютних одиницях до питомих та порівняльних категорій (груп) характеристик енерго- та матеріалоефективності;
> для забезпечення безпечності господарських об’єктів, складних технічних систем з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій — першочергове розроблення стандартів на моніторинг та прогнозування надзвичайних ситуацій, а також розроблення НД з метрології діагностики та прогнозування можливих наслідків;
> для забезпечення обороноздатності і мобілізаційної готовності країни — врахування розроблення та експлуатації оборонної продукції в рамках єдиних організаційних та методичних підходів для оборонної та цивільної продукції, скасування надмірної закритості шляхом використання єдиного стандарту на продукцію (та інші об’єкти стандартизації) подвійного призначення.
Реалізація встановленої мети стандартизації визначає такі загальні завдання [7,20]:
> забезпечення комплексності стандартизації на основі встановлення взаємопов’язаних вимог на всіх стадіях (етапах) життєвого циклу продукції від розроблення до утилізації та для всіх видів продукції, починаючи від сировини і матеріалів до закінчених складних виробів;
> вдосконалення на базі національного фонду стандартів систем інформаційного забезпечення в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, які повинні включати інформацію та документи, визначені Угодою про технічні бар’єри в торгівлі (ТБТ);
> створення та ведення національного фонду державних стандартів і класифікаторів техніко-економічної інформації, а також міжнародних та регіональних стандартів, правил, норм і рекомендацій із стандартизації, національних стандартів зарубіжних країн.
Враховуючи це, до основних передумов розвитку та вдосконалення стандартизації, сертифікації та акредитації можна віднести:
> необхідність державного регулювання економіки, яка інтенсивно роздержавлюється та набуває високого рівня самостійності і, передусім, щодо безпеки діяльності чи її результатів для людини та суспільства загалом;
> перехід від загальної ідеї інтеграції економіки України з міжнародною та європейською економікою до конкретних заходів щодо вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) і виконання зобов’язань Угоди між Європейським Союзом та Україною;
> необхідність поетапного зниження імпортозалежності вітчизняного ринку товарів та послуг;
> необхідність заміни застарілого обладнання та технології при запровадженні міжнародних та європейських стандартів, іншими словами, інтеграція в сфері науки і техніки має передувати торгово-економічній інтеграції.
Прискорений розвиток національної системи стандартизації, метрології та сертифікації розпочався з 1993 року, коли Україна стала повноправним членом 180 та Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), членом-кореспондентом Міжнародної організації законодавчої метрології (0IML), першою з країн колишнього СРСР — членом-кореспондентом Європейського комітету із стандартизації (СЕ^, набула членства в Міжнародній інформаційній мережі КО^Т.
» следующая страница »
1 ... 40 41 42 43 44 4546 47 48 49 50 ... 148