До процесійного підходу належить також теорія постановки цілей, основним автором якої є Е. Лок. Теорія виходить з того, що люди суб’єктивно в тій або іншій мірі розуміють мету організації як свою особисту і намагаються її досягти, отримуючи задоволення від виконання при цьому необхідної роботи. Причому її результативність багато в чому визначається такими характеристиками цілей, як належність людини до них, їх складність тощо.
Якщо цілі реальні, то чим вони вищі, тим більше результатів досягає людина в процесі їх виконання, в протилежному випадку цілі перестають бути засобом мотивації. До високих результатів веде ясність і визначеність цілей, чіткість та конкретність в їх постановці. Чим вище допустимість цілей для працівника, тим наполегливіше він буде намагатися виконати їх, не дивлячись на складність, специфічність та інші перепони. Але особливо велика роль в успішній реалізації цілей належить сприятливій організації роботи та здібностям виконавців.
Значний вплив на мотивацію працівника здійснює відповідно до теорії постановки цілей і отриманий результат. Якщо він позитивний, виконавець залишається задоволеним собою і мотивація підвищується, в противному разі відбувається зворотний процес.
На задоволеність або незадоволеність досягнутим результатом впливає внутрішня та зовнішня його оцінка. Із зовнішньою оцінкою можуть бути пов’язані певні труднощі. Наприклад, намагаючись отримати високу оцінку, виконавець може брати на себе занижені зобов’язання, водночас, не дивлячись на велику зроблену роботу, невиконання її у повному обсязі, навіть у зв’язку з об’єктивними труднощами, оцінку знижує, а відповідно, призводить до демотивації людини.
До теорії постановки цілей близька за духом концепція парти- сипативного управління, яка виходить з того, що людина отримує задоволення від різноманітної внутрішньоорганізаційної діяльності, і в результаті не тільки підвищується ефективність праці, але й максимально розкриваються всі можливості людини. Більш докладніше партисипативна теорія розкривається далі.
В останній час з’явилися спроби поєднати різні підходи. Так, Л. Портер та Е. Лоулер розробили комплексну процесійну теорію мотивації. У відповідності з нею, досягнуті кожним робітником результати залежать від його здібностей, усвідомлення своєї ролі в організації та прикладених зусиль. Зусилля, в свою чергу, обумовлені цінністю винагороди, її зіставленням з результатами та ступенем ймовірності того, що винагорода дійсно буде отримана.
4. Економічні мотиви діяльності людей
Суть економічних мотивів полягає в тому, що люди в результаті виконання вимог, які висуваються до них організацією, отримують певні матеріальні зиски, які підвищують їх добробут. Вони можуть бути прямими (грошовий доход) або непрямими, які полегшують отримання прямих (додатковий вільний час, який дозволяє заробити в іншому місці).
Основними формами грошових доходів, які пов’язані з трудовою діяльністю, є заробітна плата, підприємницький прибуток, різного роду виплати та пільги.
Звичайно, заробітна плата залежить від посади, кваліфікації, стажу роботи, кількості та якості праці. За формою вона може бути погодинною, яка залежить від кількості витраченого часу, і відрядною, яка визначається обсягом виконаної роботи. У свою чергу, в межах форм виділяють системи заробітної плати. Використання тієї чи іншої форми або системи заробітної плати з метою стимулювання залежить від сфери діяльності працівників, характеру трудових операцій, технологічних процесів тощо.
Погодинна форма заробітної плати використовується стосовно до керівників, спеціалістів та службовців, а також робітників, результати діяльності яких не піддаються точному обліку та виміру або не потребують його зовсім, наприклад, у ремонтників. У залежності від способу нарахування погодинна зарплата може бути помісячною, поденною, погодинною.
» следующая страница »
1 ... 88 89 90 91 92 9394 95 96 97 98 ... 310