Основи менеджменту. Практикум

Третьою ознакою організації можна вважати здійснення її діяльності на основі принципу саморегулювання, який передба­чає можливість у певних межах самостійно вирішувати ті чи інші питання організаційного життя і по-своєму з урахуванням конк­ретних обставин реалізовувати зовнішні команди.

Таке саморегулювання здійснюється за допомогою внутрішньо- організаційного центру, який координує діяльність членів органі­зації та забезпечує їх єдність. Наявність такого центру є четвер­тою ознакою організації. Необхідно відмітити, що у великій організації центрів може бути декілька, але один із них буде вико­нувати функції головного, а решта - периферійних. Поліцентризм робить організацію більш гнучкою, а відповідно й більш стійкою.

Нарешті, п'ятою ознакою організації слід назвати організа­ційну культуру. Це сукупність традицій, які встановилися, сим­волів, цінностей, які визначають характер взаємовідносин та спря­мованості поведінки людей. Організаційна культура включає як суб’єктивні, так і об’єктивні елементи. До перших належать, на­приклад, різноманітні ритуали, міфи, які пов’язані з історією орган­ізації та життям її видатних членів, прийняті норми поведінки. Інші в основному характеризують матеріальну сторону життя та діяльності організації. Це її символіка, кольори, зручність та офор­млення інтер’єрів, зовнішній вигляд офісів.

Поєднання суб’єктивних та об’єктивних елементів формують основу культури управління, в яку можна включити стиль керів­ництва, способи вирішення проблем, характер поведінки менед­жерів.

2.   Концепція життєвого циклу організації

«Життя» організації подібне життю людини, часу існування будь- якого предмета праці або послуги. Воно має свої фази та особли­вості розвитку.

Мал. 2. Основні фази в житті організації

Згідно з концепцією життєвого циклу організації вся її діяльність проходить ряд стадій, починаючи з народження, розквіту аж до зу­пинення існування або корінної модернізації. На малюнку 2 пред­ставлено п’ять основних фаз розвитку організації, кожна з яких має певні цілі, ознаки, стиль керівництва, завдання та організацію праці.

Фаза 1 - це народження організації. Для неї характерні: виз­начення головної мети, яка полягає у виживанні; стилю керів­ництва (керівництво здійснюється однією особою); основне зав­дання - вихід на ринок; організація праці - прагнення до максимального збільшення прибутку. Зростання в першій фазі відбувається за рахунок творчого підходу керівництва та персо­налу організації до вирішення всіх проблем, які стоять перед нею.

Фаза 2 - дитинство та юність. Особливості: головна мета - ко­роткотерміновий прибуток та прискорене зростання; виживання за рахунок жорсткого керівництва; основне завдання - укріплен­ня та розширення частини ринку; організація праці - планування прибутку, збільшення оплати. На цьому етапі зростання відбуваєть­ся за рахунок жорсткого керівництва. При цьому спостерігається криза автономії.

Молода                                        Вік організації

Фаза 3 - зрілість. Головна мета - систематичне збалансоване зростання та формування індивідуального іміджу; ефект керів­ництва за рахунок делегування повноважень (децентралізоване керівництво); головне завдання - зростання за різними напрям­ками, завоювання ринку, врахування різних інтересів; організа­ція праці - розподіл та кооперація, премія за індивідуальний ре­зультат. Спостерігається криза контролю.

Фаза 4 - старіння організації. По суті - це найвищий рівень її зрілості. Головна мета в розвитку організації - зберегти досягнуті результати (залишитися на «завойованих» позиціях); у сфері керів­ництва ефект досягається за рахунок координації дій; основне зав­дання - забезпечення стабільності, вільний режим організації праці, участь у прибутках. Спостерігається бюрократична криза.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 25 26 27 28 29 3031 32 33 34 35  ... 310